Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
іКоли розходиться про яку кебуд ь збірку для СУА., відділи нерідко пишуть: “не можемо нічого зробити, ніякі підпри ємства тепер не удаються” і т. дч ' ' - воно їв деякій мірі -може бути оправдане, але вже щоб дійсно шчого не монжа зібрати;, тай щ-e для своєї організації, тажи тяжко повірити. Бо коли є до бра воля то мало не чуда мо жна доказати. Нехай наприклад послужить нам цей івипадок: В “Йаіійім Житті” з квітня, ц. р: подано, що відділ 1. ОУА. в Ню йорку веде провід в збірці на Ювілей ний Дар СУА. вибравши 106.00 дол. Кредит Дістав перший від діл СУА за працю одної член- кя, панни Стефи Абрапамсвсь- .jwo'i, бо вона старалася цей дар любсви зібрати якнайбільший, знаючи, що гроші .підуть на добру ціль. Вона не тйіьки са ма започаткувала збірку 15.00 дол., заохотила всіх членок від ділу, але також доложила чи мало труду й часу, Щоб улади- ти в Б'ройік-с, Н. ій. і Пасайк, Н. Д)ж. .представлення “Проклята Дояя”. Воійа збірала аматорі-в, робила з ними проби (хоч часу в неї са^ої дуже мало), а також аранжувала представлення. Вислід гарний, 106.00 дол. зі брати за короткий час, бо тіль ки три «місяці, це не так легко, особливо коли -відділ є малий. Як може одна членка зробити так багато, то як багато мо жуть зробили тоді відділи, які мають по 50 або й більше чле- ноік. Добре булсб, колиб біль ше членок взяло собі панну А- братамовську за .приклад, та доложйли своїх старань щоб їх відділ 1 дістав кредит за гар ну працю одиниці. * О . Д. ПИСАНКА НА ЙРЕСУ Сердечно гратулюю Це тралі СУА. що вступила в члени ^Фе дерації Жіночих Клюбів Аме рики, й тим піднесла нашу ор ганізацію на вищий рівень. Цей факт повинен притягну ти • більш молодого жіноцтва в ряди Союзу Українок Америки. Я дуже врадувалася прочи тавши цю добру новину на сто рінках “Нашого Життя”, й щи ро бажаю корисного та успіш ного зближення нашого жіноц тва до наших посестер Амери канок. Нехай моя жертва 5.00 дол. на Великодню писанку на пре совий фонд, буде доказом моїх щирих побажань. Юлія ДО. Шустакевич * Як у церковнім життю свя точні обряди мають на ціли піднести духа та скріпити^іру — так святочні звичаї у хаті та серед родини служать до цього, щоб заховати родинне тепло і навязати дружні зноси ни з другими людьми. Тому свята у хаті —; це нагода втво- рити двері та запросити людей, яким ми раді, з якими хочемо поділитися розмовою та цим чим хата багата. Хоч як зміняються часи, а з ними способи ведення домаш- ного господарства, то поняття гостинноети , як прикмети культурної жінки —господині, усе остане таке саме. Жінка, я- ка не дбає про це, дцоб дати хаті гарний вигляд, щоб у віль ну хвилину попросити когось до неї та виявити гостеві вваж ливість хочбй й найскромйі- іцою гостиною — дає Доказ лі нивства, самолюбства та не вміння жити* у культурний спо сіб. Бо чи це жінка-урядничка, бізнесменка, вчителька чи ро бітниця — кожна у себе в хаті є панею дому і ця почесна роля накладає на неї обовязки су проти'других. Великодні Свята у хаті — це від віків свята гостини та дру жби. І саме на цім основується звичай так звано-го великодно- го стола, який стоїть заставле ний їдою через цілі свята, гото вий обслужити кожного. У да вніші. часи, коли торговля ще не була гаразд розвинена — ба гато виробів на цей святочний стіл забирали тижні часу та праці усіх домашних. А теж погляди людей на справу від- живлюва-н.ня ріжнилися від ^те пер іш-них, і великодний стіл мусів вгинатися від тягару мя- сива, солодощів та напитків. Жінка-го'сподиня, навіть наша малозаможна сільська Україн ка, днями і ночами пекла. вари ла *га приготовляла, і навіть та ка тяжка праця — на її славу і честь! — йіколи не відстрашу вала жінки від задержання свя точного звичаю гостинноети та дружби. Чи треба нам тут у Америці придержуватися своїх способів (іКлііша* власність “Шляху”) с в ятк у в анн я В е л ик о дн,иХ Свят — чи їв и стане піти у церкву, зготовити дома обід, а опіслй піти спочати у мувіс, як кожної звичайної неділі, чи свята? Видається мені, що саме наш святочний звичай “великод нього стола” має дуже цінні прикмети для -наших нових об ставин — головно тоді, коли з родині є діти і молодь, які, так як усі-їх американські товари ші, дуже люблять спільні до машні гостини і “ігартіс”. Я*к часто наша молодь жалується на це, що- у наших хатах пога на атмосфера, що старокраєві родичі роблять хату відсталою, чужою та такою, що Молодь прямо не важиться-впровадити до неї когось зі своїх прйяте- лів. Тому хоч раз у рік, на Велик день, в творім двері нашої хати для наших дітей і їх приятелів. І-покажім щось, що їм напевно подобається, бо воно буде і модерне, і українське в один час: гарний, гостинний велИко- ДІН И Й СТІЛ. Коли у нас окрема столова кімната — призначім на це зви чайний стіл, коли ні, поставмо якийнебудь стіл під стіну у_го- стйніній, чи инчій кімнаті. До бре, щоб у кімнаті було досить крісел, як теж Місця на г-ри, за бави чи танець. Стіл треба накрити білим о- брусом — ще краще вишива ним. По середині бабка чи пас ка, така, щоб служила для при краси, і ми не рухали її зі стола через цілу днину. Для їди тре- fra спечи, чи купити другу, а ту уживати пізніще. Побіч пас ки кошичок з писанками, кіль ка тарілок з тісточками чи кей- ками, серветки, тарілки, склян ки на холоджений напій. Цілий стіл прибраний квітами та зе леню, щоб виглядай гарно, свя точно. У холодільні держім на цей день невеликі, а смачні сендвічи зі сира, мяса чи яри- н.и, миску-дві доброго студен- цй (не забагато часнику!), я- кусь салату, борщ, що його мо жна підогріти чи подавати хо лодний. І хто прийде у хату — молодь чи дсузослі — усіх т ж т т о ї ш ч і (Продовження зі Сторони 2-ої) А Самійло Кішка, „гетьман 3 а п орожськи й ” п р остягну в їй 4 ер вону пис а н ку: —Христос воскрес, пані-мат- ко! — так виразно й бадьоро! —Це — щоб знали, що нема смерти!. Христос воскрес!... Воскресне й Вона! Підніс руку, заграла зелена з золотоїм підшийка вильоту — й показав рухом на вікно. Жінка глянула*. От, диво-див не! Нема во-хкої, холодної хля- ги. Видко далеко-широко, як ввижається часами вї сні. А там, над Дніп:ром, у соняшйо му сяйва мигтять-виблискують золоті Межигіірські бані. І блиск їх золотими рибками •відбивається в блакитній воді. Люду, — мов квітів на луці. Лунають дзвони. Чути спів. Спочатку — ніби побож ний, церковний, а ось. — все зірвалось завірюхою звуків й понесло мов на повітряних хвилях темпом комонного ко зацького маршу... А гість говорить: —Воскресне, як сонце, що встає що-ранку з-за хмар. На знак радости й надії візьміть же писанку, пані-матко! Жінка чує, як тепла рука мі цно ‘зтискає руку. Глянула: і с пр а вд і, п исанк а, м а л ьов ан а писанка — уже в її руц:і. А на впроти стоїть — святочно, по сміхаючись, празький * профе сор та двоє ,,юнаків з обовяз- ку” — молодий інженір та сту дент — їхні клйікані гости. І лрдфесор говорить, вказу ючи на писанку —Це улюблений мотив, знак сонця на наших писанках. —Со'нця, Що повстав що ранку з-за хмар, •— мрійно По вторює мимохіть жінка ті сло ва, що .перед миттю чули її .ву ха з уст иншого гостя, котрий так швидко зник!... Ах!... Ну, що ж?... І щиро частувала милих, „кликаних” гостей, але ж „в і- мени тих, некликаних” Стало гучна, весело, святочно в хаті. Справді, як „дома”!... приймаймо з усміхом, так, щоб вони зразу відчули це, що у цій хаті їм раді та на них ждали. Хоч як лінива не булаб у нас доня, та як нерадо бралася за хатню роботу — вона напевно поможе мамі при роботі за ці- ру тайо-ї приємности, як мож ність погостити своїх амери канських приятелів при україн ськім великоднім столі. Великодний Стіл Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
