Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
В День Матері Не цілих двадцять літ мину ло від часу, як у світі завівся звичай ов'яткувати День Мате- р к , та 'поширився -між усіми культурними народами. У нас, у наших українських школах, організаціях та громадах цей звичай теж вкорінився і має свій особливий •вигляд та зна чіння. У .нас День Матері — це не лиш родинне свято, у якому діти складають бажання і. да рунки своїй .мамі. У нас — це свят о г р о м а д янс ьк о го х ар а к - теру, святочне, почесне, тор- жественне, з іконцертами, виста вами, гостиною, що вказує на це, як велике серед нас зрозу- ам’ійня для цьої праці, що її для нашого громадянства виконує мати. Бо у першу чергу нашим ма терям треба завдячувати де, .іцз наша молодь виростає на чесних та характерних людей, на свідомих громадян. Що во на любить Америку та її сво боду так, як своє жрття — що держиться свого рідного, укра їнського гнізда та цікавиться і дорожиться надбанням укра- їн:ької прадідної культури. •Бо колиб не мати, яка від ко лиски вщіплювала у серце ди тини любов та зацікавлення ци ми справами — ніколи пізніще у молоді не найщлобся для них псчуваніня та зрозуміння. Тому День Матері у нас — це день вдяки від громадян ства. А кожна мати при цій на годі нехай застановиться, чи вона заслугує на таку почесть?* Слухаючи вершиків дітвори та зворушливого співу чи промов, нехай спитає себе, чи любов її до дітвори була розумна, чи сліпа, а труд для родини свідо мим ділом, чи лиш тяжкою, від робленою працею. Чи зробила вона усе, щоб ді тей виховати на чесних грома дян та виплекати у них прик мети, з якими досяглиб вони Життєвого успіху та вдоволен ня? Чи ,не побивалась надто за майном, грішми та матеріаль ним и забе'зпек-ами забуваючи про це, що кращим та певні - щим майном у руках дитини є знання, освіта, характер та о- хота до праці? Тому у цей день, коли диви мося на розіщебетану громадку дітвори, чи святочний збір гро мадян, який віддає нам поша ну — зробім рахунок матірньо- го сумління. І коли подибаємо, що занедбали дещо, а не запізно, щоб направити — бе ремся негайно до діла. Бо ніхто і ніщо не" виправ дає матері перед закидом за недбання цього обовязку, для якого Бог і нарід її призначили! Уляна Кравченко МОЛИТВА МАТЕРІ У раменах Твоїх, Маріє, ■Icyc, дитина, наче квітка, рожа. Ти пригортаєш скарб свій мо литовно, І зберігаєш вічною любовю Для правди світу А там — у млах — Простертий шлях, в тернах, А там Голготи верх — і місце страт Шстунко Божа, поглянь на на ші діти! Не дай, не дай їм в холоді мар ніти, Не дай їх темноті на глум. Нехай їх ум, душа хоробра й воля добра Звертаються — як квіт — туди, де ясний світ; Хай тільки правді покланяють ся святій. Благослови нам діти ті На труд життя, на бій! “По днях страїждань і шроіз Лобідником із гробу встав Христос!” ВЕСЕЛИХ СВЯТ Членкам Союзу Українок Америки й усьому українському громадянству бажають “ДОЧКИ УКРАЇНИ” 42 відділ СУА у ФиладелфІЇ МАМО! * У городі білі нарцизи, що колись Ти так дуже їх любила —вже зівяли... На дворі похолодніло. Ка жуть тому, що терня розкві тає, вбірається білим квітом. В гаю зеленому зазуля кує, ворожить комусь долю, щастя. Мамо! Я ніколи не чула нічо го про' Твоє щастя! Чи зазнала ти його у свойому житті? Я старалася пригадати собі ко жний день звязаний, пережи тий з Тобою — поволі, поволі, як на долоні переглядаю день по дневі і не можу знайти то го ОДНОГО, ОДН 1 СБКОГО дня, у якому бачила^ Тебе веселою, безжурною, щасливою... Мамо Найдороща! Ти йшла крізь життя тяжке, трудне, бо лісне — повне повсяти і само відречення, не думаючи хви линки, про себе. Ти Мамо, не вчена, неписьменна, що одної, одніської букви розрізнити не могла — тяжкою працею, над людськими зусилями дітям шлях до освіти промостити зу міла. Літа минули, Мамо, як Ти відійшла від нас. Літа... А ба чу Тебе перед собою так ви разно, якби Ти покинула нас щойно вчора. І нині, в Твій день я хотілаб висказати Тобі усе, що в- мене на душі. Мій довготревалий смуток, мою незаспоко'бну тугу та сором перед Тобою, такою сильною, правою, незломаною. І мою нову віру в життя, що родиться з Твоєї любови й Твоєї вір-и. Мамо моя! Ти немов ще раз, наново, даєш мейі життя! О. К-а, Більше Вирозуміння для Матерей Де непсвернемося між ваши ми людьми — старшими, чи мо- лодю — там чуємо нарікання одних на других. Родичі жалу ються на дітей, діти невдово- лені з родичів. Нерідко об ву ха. вдарить таке жорстоке сло во, як це, що “мої діти дл.я ме не чужі”, або “я соромлюся мо їх родичів” Що за причина? Хто зави нив? Де шукати ратунку на та кий стан? Одна річ є певна: дівчинд, я- ка каже, що соромитеся своєї мами, бо у неї вигляд, чи мова не така, як у цих }кінок з мувіс, чи магазину — це істота пуста, нерозумна і без серця. -Колиб вона вдумалася та вглибила в минуле життя своєї мами, і вмі ла. оцінити це, що направду вартісне у людини — вона по- ставилаб нашу українську маму в один ряд з цими американсь кими жінками - п і оніркам и, що їх славить історія нашого- кра га. А подекуди наші мами мали навіть тяіще життя як ці піонір- хи, які серед диких борів-лісів та чигаючих небезпек природи виховали .дітей та творили під стави цивілізації. Бо лекше і менчим зусиллям мож дати со бі раду з природою яку скор ше збагнеш та пізнаєш, чим жити у місці, де починаючи від язика, усе чуже, незрозуміле та дивне. А серед таких обставин на ші мами і зарібкували, і дітей виховували — до шкіл посила ли, та й з голоду не дали вмер ти. А не мали на своїй рідній мові ні жіночих магазинів, ні жіночих сторінок у газеті, ш програм радіових, які вчилиб їх цего, що тут у Америці кож на жініка-мати мусить знати. У своїх жіночих товариствах во ни теж цього не довідувалися, бо усі членки в них були одна ково необзнакомлені у цих справах. Ще й сьогодні амери канська жініка кожної днини з Газети, радія та книжки дістає вказівки, як варити, виховува ти, уладжуївати хату — а без цього хто знає чи вона най- шлаб сама зі себе стільки іні ціативи, охоти та підприємчи- вости у цих усіх справах, як їх находила наша мати у цілком собі чужому, новому світі. - Тому треба нашим донькам більше вирозуміння та серіця для матерей! І охоти співпра цювати з мамою в домашних справах. Кожна мати прийме вказівки від доні, коли вони бу дуть подані зі серцем І тактом. Замість критикувати це і те та нарікати на маму — нехай донька посвятить трохи часу, і замість в мувісі посидить деко* ли в хаті та попробує прикра сити її так, як радять у магази ні, зварити щось з ґазетнього перепису, чи прочитати та по яснити мамі якусь проблему, яка її, як жінку, буде цікавити. Донька Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
