Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» Пантелеймон Куліш Ф' Ф ОРИСЯ > Ф й ПІВАЮТЬ у пісні, що нема найкращого на вро- ду, як ясная зоря в погоду. От- же, хто бачив дочку покійного сотника Таволги, той би ска- зав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіря в дуброві, і мак у городі. Може й гріх таке казати: де таки видано, щоб дівча було краще од святого сонця й міся- ця? Та вже, мабудь, так нас грі- шних мати на світ породила, що як споглянеш на дівоцьку вроду, то здається тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема ні- чого кращого. Гарна, дуже була гарна сот- никівна! Знали її по всій Укра- їні; бо в нас на Вкраїні, скоро було в кого виросте дочка хо- роша, то вже й знають усюди. Було чи треба кому з молодого козацтва, чи не треба чого у Війтовці, іде за сто верств, аби тільки побачить, що там за доч- ка в сотника Таволги, що там за Орися, що всюди про неї мов у труби трублять ! Та не багато з того виходило користи. Якось не було козацтву приступу до неї з залицянням. Чи батько був дуже гордий, чи дочка дуже пи- шна, того не знаю; а знаю, що було вернеться крутиус із Вій- товець да й ходить, мов непри- каянний. Спитає його про Ори- сю товариш... — «Шкода», - - каже, — єбра- те, нашого повабу й залицян- ня! Не для нас зацвіла ся квіт- ка! Може, хто й застромить її собі за високу шапку тілько той буде не з нашого десятка». А товариш похитає мовчки головою, та й подумає: «От же занапастила козака!» 2; А Орися була вже не дитина, вирівнялась i викохалась, ЯК біла тополя в леваді. Подивить- ся було на її стан сотник, по- дивиться на її пишний зріст і хорошу вроду, порадується батьківським серцем, що діж- Пантелеймон Куліш дав на старість собі такої доч- ки, а часом і посумує: «Доспі- ла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві! Та чи знатиме женчик, яку благодать бере со- бі од Господа милосердного? Єсть багато людей, i статеч- них, і значних, що залицяють- ся на тебе, да не хотілось би ме- ні оддавать тебе в руки сиво- му дідові: звялить тебе ревну- ючи, як вітер билину в полі. ОЙ, не хотілось би оддавать те- бе й за молодого шибай-голо- ву, що не поживе довго без степу да коня, поляже в полі буйною головою, а тебе зоста- вить горювать з дітоньками!» Так собі думаючи да гадаю- чи, старий Таволга часом тяж- ко, тяжко засумує, аж сльоза покотиться йому з ока. А Орися росла собі як та кві- тка в городі. Повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника, по- хожала як по меду бжілка і всю господу звеселяла. 3. Приснився раз Орисі преди- вний сон. Здалось, прийшла до неї з того світу покойна пані- матка, стала, над нею в голо- вах, да Й Орисю! Не довго вже тобі ді- вувати: що день благаю Госпо- да милосердного, щоб послав тобі вірну дружину». Встала Орися ні смутна ні ве- села, іде до панотця в світлицю, зачервонілась, як та квіточка, да й каже: «Паноченьку! Позо- лили мої дівчата плаття. Нехай запряжуть нам коней; поїдемо ми до Трубайла, під Typosy Кручу: там вода, чиста, як скло, рине по камінням», А панотець рече: «Чого ж то- бі, Орисю, так далеко їздити?» Хиба ж то вже, панотченьку, й далеко?.. на півгодини хо- ; да туди ж усе їхати лугом да левадами, що й не счуєшся, як вода заблищить під горою. А панотець: «О, я вже знаю, що аби чого забажала, то вмі- єш випросить. Поклич же мені старого Гриву!» Поскочила Орися до дверей, не довго шукала Гриви, зараз привела його перед панотця. А той Грива був старий, діди- зний чоловік. Знав він пана сотника ще змалечку; випестив його на руках; вивчив i на ко- ні їздить. Потім виходив з COT- ником у походах ледьви не всю Польщу, був з ним і в Криму,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
