Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
10 Б «ЖІНОЧИЙ СВІТ» горя, нужди, передвчасної смерті тисячок людей, а джерелом неволі поневолених народів. Алькоголь є средством на все і проти всего. В ньому знаходить людина розраду, втіху, лікар- ство, забуття, силу, хотяй всякий бачить, що він заразом сіє смуток, горе, нещастя, хороби, без- характерність, смерть і неволю. Алькоголь люб- лять і ненавидять. Люблять за те, що нищить у них їх свідомість, а дає запоморочення, яке іде з ним в парі і позволяє вернути бодай на часок до звірячого стану; ненавидять алькоголь тоді, ко- ли він приносить прикрості, розчаровання, несмак по похміллі, а дехто за те, що гіркі його наслідкі мусить скоштувати саме він, а не хто інший. Живе в Південній Америці вуж, званий ду- шителем, Коли він углядить малпу, то не кида- ється на неї, лише зачинає танцювати, вдивляю- чись їй в очі. Ритмічними рухами свойого тіла так ошоломлює свою жертву, що вона не вті- кає, а наближується сама до нього, хоч знає, що в його обіймах жде її смерть. Чи не подібні до тієї малпи ті, що вживають алькоголь? Шкоди, які спричинює алькоголь можна по- ділити на ті, яких дізнає сам алькоголік і на ті, що дізнає його окруження і його потомство. (Алькоголіком називаємо всякого, хто заживає алькоголь без огляду на скількість; піяк буде той, хто ситематично напувається алькоголеви- ми напомями, значить пє майже щодня якусь мірку «на здоровля», а пяницею такий, хто теж систематично запивається, тільки вже аж до у- трати свідомості.) Алькоголікові, алькоголь під- риває, а то й зовсім нищить майно, розум, честь, здоровля, а для його окруження, а головно для ближчої рідні, готує він стид, страждання, нуж- ду; дітям, сплодженим ним, приносить в да- рунку каліцтво, кволість, а що найменше тупо- мність. Як скоро зуміє пяниця знищити своє майно, це всякий знає. Тому про нього не буде- мо говорити. Треба однак застановитися над звичайним алькоголіком, тобто таким, що пє щодня якусь міру на здоровля або любить за- бавитися час від часу в коршмі, приміром, що неділі. Нехай на тиждень стратить він на алько- голь і закуску тільки пять золотих. На рік ви- дасть він 260 золотих, а коли так бавиться або кріпиться через 30 років, то видасть на алько- голь ні більше ні менше, лише 7800 золотих, зна- чить пропє одно середнє господарство. Коли взяти під увагу, що на західних українських зе- млях пересічна сімя числить около сім душ і при семи міліонах Українців в межах Польщі є міліон родин і, що не тільки батько родини, але ціла ота сімя стратить пересічно на алькоголеві напої тільки пять золотих, то на рік народня страта винесе 260 міліонів золотих. Зараз один морг найліпшої землі коштує около 1000 золотих; отже за суму викинену рік- річно на алькоголь, можна би купити 260,000 моргів найкращої землі і протягом кількох років так піднести добробут цілого народу, що не ло- трібно було б боятися за нашу будучність. (Продовження в слідуючому числі) РЯТУЙМО НАШУ ЕМІГРАЦІЮ (Продовження) ли віддати на боротьбу з мовною денаціоналіза- цією, все памятаючи, що забуття своєї мови копеч- но веде до забуття свого Народу. Покрийте оселі свої сіткою рухливих «Гурт- ків Прихильників Рідної Мови» (див. про них «Рідну Мову» за 1933 р. ст. 29-32 i 311-314), а вони вже знатимуть, що робити. Держіть із нами живий звязок, а ми пильнуватимем допомогти вам усім, чим зможемо. Закладайте «Гуртки Плекання Рід: noi Мови» при всіх споїх організаціях і товари- ствах, усвідомлюйте нарід у конечній потребі на- ціонального виховання дітей. Хто рідну мову за- буває, той стає чужинцем для своєї Наці Думаю, що українське духовенство могло б багато зробити в цій справі. Це ж його перше завдання впливати на 1 національне виховання своїх вірних, їх бо винародовлення чорною пля- мою ляже на ціле наше духовенство. Із церковних проповідальниць огненним словом pas-y-pas за- кликайте всіх шанувати свою рідну мову Й конеч- но навчати її дітей. Доведіть усім, що непошані- вка рідної мови — то гріх проти Духа святого, а такий гріх нікому не проститься ані в цім житті; ані. в житті майбутнім. Хто не міцний у рідній мо- ві, той не твердий і в батьківській вірі. Хто рідну. мову забуває, той байдужий до свого Народу: A те, що мовний звязок американської ємі- грації з своїм рідним краєм не великий, само вже проказує цілій нашій заокеанській пресі, що її мо- зою мусить стати тільки всеукраїнська літератур- на мова, Не пишіть місцевою говіркою редактора, але переходьте помалу на всеукраїнську літера- турну мову. Ця ж соборна літературна мова — a He вузька мова тільки «свого села» , веб свічених родин, а від них вона піді й до Elgon Всі творім соборну українську літературну мову! Глибоко й міцно вірю, що цей мій щирий за- непокоєний голос дійде до всієї української еміг- рації в Америці та Кападі. Дійде й проговорить до їхнього розуму й серця, й остереже може якраз перед дванадцятою годиною, Остереже й Bee однодушний міцний рідномовний фрон: Памятаймо: хто цурається рідної мови, той у axe серце ранить свій Нарід. Не кривавмо ж сво- ro Народу! Іван Огієнко.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
