Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
8 «ЖІНОЧИЙ СВІТ» РЯТУЙМО НАШУ ЕМІГРАЦІЮ ВІД МОВНОГО ВИНАРОДОВЛЕННЯ! Лист до емігрантів в Америці й Канаді О ВАС, українці в Америці й Канаді, звертаю я оце щире слово своє, бажаючи, щоб моє занепо- коєння почула ціла наша американська еміграція. Про сумний стан української мови серед нашої еміграції безупинно доходять до «Рідної Мови» такі тривожливі звістки, що вважаємо за свій ко- нечний обовязок писати на цю тему, бо ж справа рідної мови -- то першорядна справа для Нації. Наші історичні умовиши часто складалися так, що fram усе тісно було на власній землі, все ми му- сіли шукати кращої долі поза рідпими лапами. Широкі простори Сибіру, далекий Зелений Клип -- це найперші місця патого ветикого виселен- ня на схід, а на заході -- ціла Enpona вкрита те пер нашими вигнанцями з рідної землі. Але най- толовніша частина нашої еміграції — безумовно це еміграція американська, бо вона заможніша численніша, а саме головне — найбільше органі- зована. Значення еміграції для корінного народу все було надзвичайно велике. Особливо це треба ска- зати про еміграцію американську. Живучи в кра- їні найбільшої полі, в країні великої духової й ма- теріяльної культури, а до того й матеріяльно до- бре забезпечені, наші американські брати стали дуже поважною й цінною частиною українського народу. Усе це добре виявилося особливо за 1905- 1930 роки, роки найбільших змагань за визволен- ня України. Наша еміграція бачила, що po для своєї батькішщцити поляки, чехи, ірляндці й інші, і потроху й сама пішла за ними, широко до- помагаючи рідному краєві в його культурних і ви- звольних зматайнях. Українська еміграція в Америці досягла тепер поважного числа — щось близько півтора мільйо- на люду. Вона має велику періодичну пресу; не знаючи цензурних утисків, преса ця може обгово- рювати й вияснювати наші болючі питання вільно й всебічно, найбільше корисно для українського народу. Отож, для українського Народу, як Нації, при його повсякчасних змаганнях до полі, амери- канська еміграція була й буде надзвичайно цін- ною. А між тим, власне серед цієї еміграції (прав- да-- також i серед еміграції по інших краях) роз- почався сильний процес винародовлення, Несві- доміша частина еміграції, селянство й робітниц- тво просто помалу забуває свою рідну мову, по- троху замінючи Її на англійську. Давно вже роз- почалося творення українсько-антлійського жар- тону, що допровадило до повного занечищення нащої мови в Америці. Ti статті в цій справі, що вміщені на ст. 209-212, 226-278, 365-368 «Рідної Мови» за минулий рік, ясно показують, до яких трізних границь дійшло вже це непошанування рідної мови. Як це не дивно, але й інтелігенція так само пішла вже цією дорогою. Це грізні засте- реження для нашого Народу, і треба в усі дзвони бити на сполох. і Наші співробітники з Канади й Америки в один голос стверджують, що шмолоде покоління вже зовсім не знає своєї рідної мови. 3 сумом ча- сто пишуть нам, що мовно наші діти в Америці й Канаді належать уже до чужинців. Про це саме свідчить нам дивне явище в нашій заморській пресі за останніх років: великі відділи, писані ан- глійською мовою... Ці англійські відділи — це чужі плями на нашій душі, це палючий сором для Нації, це смертельний удар Народові в саме сер- це його! Бо ці відділи не для англійців призначе- ні, -- вони їх читати не будуть, : тлійців» своїх. Ось передо мною «Жіночий Світ», і навіть він більше третини сторінок своїх за" слійською мовою... І це роблять жінки, їх дітей 1... —ina повиює ан дні матері для сво Довгі роки йшов повільний процес винаро- довлення, преса його замовчувала, і вкінці дійшло Ло того, що маємо. А це могло статися тільки там, Ле пема свідомого пошанування рідної мови в ро дині, де нема зрозуміння конечної потреби рідної мови. Можна ж найкраще говорити англійською мовою, але остаючись при рідній мові українсь- Треба тільки глибше роз уміти вагу й значен- ня рідної мови в розвитку Нації. A власне цього зрозуміння й замало серед а- мериканської еміграції. Мова — це душа Народу. Чиєю мовою говориш, того й душу носиш. 3 мо- вою міцно звязана рідна культура, вікова рідна традиція, ціле рідне життя. Хто не говорить укра- їнською мовою, той душі української не має, Хто говорить по-англійському, не знаючи рідної мови батьків своїх, той правдивим українцем ніколи не буде, -- він може бути тільки приятелем України, а не щирим сином її, він може шанувати Україну, але кохати її палко, кохати до безтями, кохати до загину він не буде Рідної мови найсильніше навчаємось за пер- ших дитячих років своїх. Що мати з молоком те- лих перс своїх передає нам, те й понесемо ми в світ. Цебто, всі свідомі українки мусять якнайбіль- ше вчитися рідної мови, й своє знання передавати дітям. Що діти пе говорять тепер по-українському, або говорять зовсім зле, за це відповідальність ne- се найперше українська мати, -- вони перші від- цуралися рідної мови, а вже за ними пішли діти хиі. Це смертельний переступ перед рідним Ha- родом, 1 за нього осудить американську жінку ук- раїнська історія. «Cowsn Українок» мусять звер- мути на це свою найпершу увагу, як писав я про те вч. 10-m єРідної Мови» ст. 345-348 за минулий рік стан дуже грізний, наближається дванадцята година. Цілий український Нарід мусить зверну- ти на винародовлення нашого молодого поколін- ня в Америці свою найпильнішу увагу й не допу- стити до цієї всенаціональної катастрофи. А най- перше українська інтелігенція в Америці мусить стверити міцний рідномовний фронт, і всі свої си- (Продовження на ст. 10)
Page load link
Go to Top