Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
8 «ЖІНОЧИЙ СВІТ» РЯТУЙМО НАШУ ЕМІГРАЦІЮ ВІД МОВНОГО ВИНАРОДОВЛЕННЯ! Лист до емігрантів в Америці й Канаді О ВАС, українці в Америці й Канаді, звертаю я оце щире слово своє, бажаючи, щоб моє занепо- коєння почула ціла наша американська еміграція. Про сумний стан української мови серед нашої еміграції безупинно доходять до «Рідної Мови» такі тривожливі звістки, що вважаємо за свій ко- нечний обовязок писати на цю тему, бо ж справа рідної мови -- то першорядна справа для Нації. Наші історичні умовиши часто складалися так, що fram усе тісно було на власній землі, все ми му- сіли шукати кращої долі поза рідпими лапами. Широкі простори Сибіру, далекий Зелений Клип -- це найперші місця патого ветикого виселен- ня на схід, а на заході -- ціла Enpona вкрита те пер нашими вигнанцями з рідної землі. Але най- толовніша частина нашої еміграції — безумовно це еміграція американська, бо вона заможніша численніша, а саме головне — найбільше органі- зована. Значення еміграції для корінного народу все було надзвичайно велике. Особливо це треба ска- зати про еміграцію американську. Живучи в кра- їні найбільшої полі, в країні великої духової й ма- теріяльної культури, а до того й матеріяльно до- бре забезпечені, наші американські брати стали дуже поважною й цінною частиною українського народу. Усе це добре виявилося особливо за 1905- 1930 роки, роки найбільших змагань за визволен- ня України. Наша еміграція бачила, що po для своєї батькішщцити поляки, чехи, ірляндці й інші, і потроху й сама пішла за ними, широко до- помагаючи рідному краєві в його культурних і ви- звольних зматайнях. Українська еміграція в Америці досягла тепер поважного числа — щось близько півтора мільйо- на люду. Вона має велику періодичну пресу; не знаючи цензурних утисків, преса ця може обгово- рювати й вияснювати наші болючі питання вільно й всебічно, найбільше корисно для українського народу. Отож, для українського Народу, як Нації, при його повсякчасних змаганнях до полі, амери- канська еміграція була й буде надзвичайно цін- ною. А між тим, власне серед цієї еміграції (прав- да-- також i серед еміграції по інших краях) роз- почався сильний процес винародовлення, Несві- доміша частина еміграції, селянство й робітниц- тво просто помалу забуває свою рідну мову, по- троху замінючи Її на англійську. Давно вже роз- почалося творення українсько-антлійського жар- тону, що допровадило до повного занечищення нащої мови в Америці. Ti статті в цій справі, що вміщені на ст. 209-212, 226-278, 365-368 «Рідної Мови» за минулий рік, ясно показують, до яких трізних границь дійшло вже це непошанування рідної мови. Як це не дивно, але й інтелігенція так само пішла вже цією дорогою. Це грізні засте- реження для нашого Народу, і треба в усі дзвони бити на сполох. і Наші співробітники з Канади й Америки в один голос стверджують, що шмолоде покоління вже зовсім не знає своєї рідної мови. 3 сумом ча- сто пишуть нам, що мовно наші діти в Америці й Канаді належать уже до чужинців. Про це саме свідчить нам дивне явище в нашій заморській пресі за останніх років: великі відділи, писані ан- глійською мовою... Ці англійські відділи — це чужі плями на нашій душі, це палючий сором для Нації, це смертельний удар Народові в саме сер- це його! Бо ці відділи не для англійців призначе- ні, -- вони їх читати не будуть, : тлійців» своїх. Ось передо мною «Жіночий Світ», і навіть він більше третини сторінок своїх за" слійською мовою... І це роблять жінки, їх дітей 1... —ina повиює ан дні матері для сво Довгі роки йшов повільний процес винаро- довлення, преса його замовчувала, і вкінці дійшло Ло того, що маємо. А це могло статися тільки там, Ле пема свідомого пошанування рідної мови в ро дині, де нема зрозуміння конечної потреби рідної мови. Можна ж найкраще говорити англійською мовою, але остаючись при рідній мові українсь- Треба тільки глибше роз уміти вагу й значен- ня рідної мови в розвитку Нації. A власне цього зрозуміння й замало серед а- мериканської еміграції. Мова — це душа Народу. Чиєю мовою говориш, того й душу носиш. 3 мо- вою міцно звязана рідна культура, вікова рідна традиція, ціле рідне життя. Хто не говорить укра- їнською мовою, той душі української не має, Хто говорить по-англійському, не знаючи рідної мови батьків своїх, той правдивим українцем ніколи не буде, -- він може бути тільки приятелем України, а не щирим сином її, він може шанувати Україну, але кохати її палко, кохати до безтями, кохати до загину він не буде Рідної мови найсильніше навчаємось за пер- ших дитячих років своїх. Що мати з молоком те- лих перс своїх передає нам, те й понесемо ми в світ. Цебто, всі свідомі українки мусять якнайбіль- ше вчитися рідної мови, й своє знання передавати дітям. Що діти пе говорять тепер по-українському, або говорять зовсім зле, за це відповідальність ne- се найперше українська мати, -- вони перші від- цуралися рідної мови, а вже за ними пішли діти хиі. Це смертельний переступ перед рідним Ha- родом, 1 за нього осудить американську жінку ук- раїнська історія. «Cowsn Українок» мусять звер- мути на це свою найпершу увагу, як писав я про те вч. 10-m єРідної Мови» ст. 345-348 за минулий рік стан дуже грізний, наближається дванадцята година. Цілий український Нарід мусить зверну- ти на винародовлення нашого молодого поколін- ня в Америці свою найпильнішу увагу й не допу- стити до цієї всенаціональної катастрофи. А най- перше українська інтелігенція в Америці мусить стверити міцний рідномовний фронт, і всі свої си- (Продовження на ст. 10)
Page load link
Go to Top