Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗИМА-ЧАРІВНИЦЯ 36 OUR LIFE • December 2025 Надія Красоткіна , українська поетеса, яка також полюбляє писати казки для дітей, м. Луцьк Діти, а ви знаєте, що Зима — чарівниця? Мабуть, знаєте... А те, що Зима дуже кра- сива, завжди у білому одязі, з чудовою ко- роною на голові і в блискучій срібній на- кидці, також знаєте? Мабуть... А ось про те, що під накидкою у неї чотири крила, ви чули? Ні? Цього ви не знали і не чули ніколи! Цей секрет знаю лише я! І то діз- налася про це зовсім випадково, у Ново - річну ніч. Зима стояла біля дуже красивої ялинки і розсипала блискітки зі срібного мішеч- ка — щоб вранці сніг блищав. Вітер під- хоплював блискітки і розносив повсюди... Та ненароком він повіяв знизу і підняв накидку, якою Зима була вкрита. І тоді я Казка про зиму побачила ті чарівні крила! Кожне крило було іншого кольору: одне — біле-біле, друге — голубе, третє — прозоре, а четверте — іскристе! О! Це було справжнє диво! Це до казки передмова, Щоб було все ясно! А от зараз просить слова Казочка прекрасна. Одного холодного листопадового дня Земля дуже змерзла і засумувала. Вона тремтіла від холоду і не могла заснути, хоч вже давно мала б відпочивати. Холод їй не давав розслабитися, а дощ все лив і лив, заливаюючи Землю потоками холодної води, з якою треба було щось робити. Як тут заснеш? Зима вже готова була прийти на Землю, але до її царювання залишалося ще кілька днів. Тож вона не наважувалась прийти завчасно. Але вирішила поди- витись на Землю хоч здалеку. Як глянула, то аж зав- мерла від побаченого. Земля не спала, а дрижала від холоду та сирості і з останніх сил направляла потоки дощової води до річок, бо сама пити її вже не могла. Засмутилася Зима побаченим і прийшла трохи рані - ше, щоб Землі допомогти. Махнула вона білим-білим крилом — і на Землю посипались лапаті сніжинки. А лапаті вони були тому, що чіплялися одна за одну, аби скоріше накрити все довкола пухнастою білою ков- дрою та зігріти Землю. Так вони сипалися всю ніч і ці- лий день, ще й всю наступну ніч. А на ранок довкілля не можна було впізнати! Земля зігрілась під пухкою периною, позіхнула і, солодко заснувши, почала ди- витись кольорові чудесні сни. А сніжинки і далі кру- жляли в небі, наче у вальсі, тільки тепер кожна сама по собі. Зима задоволено глянула на свою роботу. Щоб від - пустити Осінь до наступного року, вона махнула про- зорим крилом — і на Землю прийшов Мороз. Він по- крив льодом усі річки, ставки та озера. І тепер можна було йти навіть по топкому болоту! А Землі стало дуже тепло, бо ж закутана вона була у пухову білу перину! Малюнок, згенерований ШІ.
Page load link
Go to Top