Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Березень-Квітень 2024 13 Великодні яєчка Наталії Слободян-Байдюк. весільним обрядом, зачинали під вікном та- кий милий танок «На дзєнь добрий!», а другі і собі залюбувавшись, бралися в гарячі обійми та йшли «коломийки», а далі «польки», «канади», «вальса», дійшовши нарешті до найважливішо- го моменту — обплетення яєчних чубків, через що мусіли добре розправити плечі, взятися кул- ка і такий файний «аркан» вдати, аби саме ве- ликоднє яйце не завстидати... Ноги під столом придубували, в голодному від Великого посту череві сумно «грали органи», серце калатало, ніби дерев'яний кливець у руках малих хлоп- чаків по дашку церковного паркана в Страсну П'ятницю, а радісна душа й собі голосила, який то День Великий скоро настане... А тим часом тоненька голка штрикала попід нігті своїм без - жальним києм та так боляче, ніби в саме серце розп'ятого Ісуса (бо й собі ще вчилася попада - ти, куди треба), пальці стікали кров'ю, як Ісусове чоло від тернового вінка, а втомлені від сільської роботи спухлі руки не дарували, а терпляче, як Бог велів, пхали «свою біду поперед себе» впе - ред, поки великоднє яєчко не засміється у тих руках, що його так гріли, пестили, поки нарешті не зодягли. ...Насилюючи, ніби шлюбний перстень на па - лець нареченій, останню пацьорку на голку, я сумувала, що то «вісілє» хоч і прикре, але таке ладне, скінчилося і як добра ґаздиня вже на дру- ге старала, а на лиці і в душі світилася, як Вели- кодня Церква опівночі, що вигравала на всеньке село гучними дзвонами. І дякувала Сонечку за весняне тепло та світло, за яким через зиму так банувала, Богу — за зроблену роботу, за дар, терпіння та здоров'я. А запах свіжої Паски, що вдаряв з печі ніби Свя- тим Духом на всю хату, зачморкаючого натерто- го білого хреню з-під терки, зачасниченої тато- вої домашньої ковбаси та високої аж на чотири пальці буженини на вишневих дровах, маминого домашнього сиру, прибраного листочками бар- вінку з-під вишиваного рушничка — голосити- муть на цілу хату, на всю вулицю, на всенький Світ, що «ХРИСТОС ВОСКРЕС! І СВІТ СТАВ, ЯК ВЕ- ЛИКДЕНЬ!»
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
