Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Березень-Квітень 2024 13 Великодні яєчка Наталії Слободян-Байдюк. весільним обрядом, зачинали під вікном та- кий милий танок «На дзєнь добрий!», а другі і собі залюбувавшись, бралися в гарячі обійми та йшли «коломийки», а далі «польки», «канади», «вальса», дійшовши нарешті до найважливішо- го моменту — обплетення яєчних чубків, через що мусіли добре розправити плечі, взятися кул- ка і такий файний «аркан» вдати, аби саме ве- ликоднє яйце не завстидати... Ноги під столом придубували, в голодному від Великого посту череві сумно «грали органи», серце калатало, ніби дерев'яний кливець у руках малих хлоп- чаків по дашку церковного паркана в Страсну П'ятницю, а радісна душа й собі голосила, який то День Великий скоро настане... А тим часом тоненька голка штрикала попід нігті своїм без - жальним києм та так боляче, ніби в саме серце розп'ятого Ісуса (бо й собі ще вчилася попада - ти, куди треба), пальці стікали кров'ю, як Ісусове чоло від тернового вінка, а втомлені від сільської роботи спухлі руки не дарували, а терпляче, як Бог велів, пхали «свою біду поперед себе» впе - ред, поки великоднє яєчко не засміється у тих руках, що його так гріли, пестили, поки нарешті не зодягли. ...Насилюючи, ніби шлюбний перстень на па - лець нареченій, останню пацьорку на голку, я сумувала, що то «вісілє» хоч і прикре, але таке ладне, скінчилося і як добра ґаздиня вже на дру- ге старала, а на лиці і в душі світилася, як Вели- кодня Церква опівночі, що вигравала на всеньке село гучними дзвонами. І дякувала Сонечку за весняне тепло та світло, за яким через зиму так банувала, Богу — за зроблену роботу, за дар, терпіння та здоров'я. А запах свіжої Паски, що вдаряв з печі ніби Свя- тим Духом на всю хату, зачморкаючого натерто- го білого хреню з-під терки, зачасниченої тато- вої домашньої ковбаси та високої аж на чотири пальці буженини на вишневих дровах, маминого домашнього сиру, прибраного листочками бар- вінку з-під вишиваного рушничка — голосити- муть на цілу хату, на всю вулицю, на всенький Світ, що «ХРИСТОС ВОСКРЕС! І СВІТ СТАВ, ЯК ВЕ- ЛИКДЕНЬ!»
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
