Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 OUR LIFE • March-April 2024 Як моє яєчко приміряло великодню сорочку У ці святочні дні, коли над кожною хатою витає запах свіжоспеченої Паски, а над комином стоїть собі Сонцем німб Великодньої святости, я так лю- блю згадувати, як робилася моя перша писанка з бісеру по дерев'яному яєчку... така смішна, якась кострубата, ніби зле погибльована дошка в руках молодого майстра, що ще має гадку величатися колись столяром. Ту свою «мучену» писанку я маю дотепер, а тоді, коли обтягла її, ніби залізний обруч дубову бочку, широким виплетеним візерунком, майстерно з'єднавши докупи, ніби сама курка на Великдень знесла таке красне яєчко, була би за жадні гроші його не продала! Відтоді не було мені вже спокою з тими яйця- ми! Яке яйце не лапнула в свої руки, то мусіло мати щонайкращу «великодню сорочку»! І не знала вже я, чи маю з того тішитися, чи плака- ти, бо в усіх людей весняний день довшим став, лише в мене одної через ті яйця — коротшим... Зате яким барвистим, щасливим і веселим, ніби хто зсередини душу медом змащував! Я вже Наталія Слободян-Байдюк , Браунсбург, штат Індіана Наталія Слободян-Байдюк за роботою. не кажу, яким довготривалим був для мене мій Великдень! Для всіх людей лише три дні, а для мене аж три тижні, поки де які були яйця в хаті, не зодягла у «великодню одіж»... Обложившись довкола всіляким «яєчним ре- манентом» — дрібними і грубими пацьорками, шовковими, як дівочі коси, нитками, тоненькими, як волосок, голками, малесенькими, ніби діточи - ми, ножицями, білими аркушами з намальовани- ми, від руки візерунками — я ніби та ворожка, що обкручуючи безліч разів пальцями біленьке яєч- ко, ткала йому великодню сорочину, а собі ніби ворожила кращу долю на сей Великдень... У тій святій тиші, коли здавалося, самі Янголи пере - летіли через мою хату, я вже собі не належала... лише сповнювала якийсь дивний обряд такого приємного мені Таїнства. Здавалося, ніби мої пацьорки пішли до танцю, а той танець перетворився у правдиве вісілє! Пара за парою, прикликаючи інших за собою, мої пацьорки, як належиться за гринівецьким
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
