Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 OUR LIFE • March-April 2024 «Аби с ти були такі величні, як ся паска пшенична!» У передвеликодній день, коли всі люди сповнені Божої благодаті і є трошки схожими на святих, я люблю тихенько прочинити двері минулого, за якими особливі миті часу Воскресіння у рідно - му селі, де поміж пишними вінками яблуневого цвіту радіємо і воскресаємо ми всі потроху, адже завтра день великого Таїнства і народження го- ловної Заповіді господньої «любити ближнього свого, як самого себе». Саме цієї днини, ніби вчора, я підтюпцем по- спішала у село Гринівці Тлумацького району на Івано-Франківщині, до найгостиннішої хати на селі, до баби Цапихи, яка, ніби до Святої Тайни Євхаристії, готується до замішування великод- ньої паски. На вулиці — ані душі, наче всі царин - ські люди нині на колінах у молитві за бабину і свою паску, аби не запалася, аби виросла, аби не тріснула, аби Сонцем світилася. Згадую подвір'я, звідки пахло хлібом і бадьо- рим духом господині Марії, як цоркаю великою клямкою сінешного ґанку і стаю учасницею свя- тої містерії... І тішуся, що тоді ввімкнула дикто- фон, бо тепер маю змогу передати вам вели- кодню, на місцевій говірці розповідь всезнаючої Марії Гринишин — весільної свахи, вінкопле- тільниці, талановитої кравчині, дизайнера влас- но розробленого бренду «Маріїні тажурки» та «гриновецькі бурки», авторки численних віршів і пісень, якій нещодавно Бог дарував 97 років, а разом з ними і світлий розум, відмінну пам'ять і таку ж щиру душу, доторкнутися до якої, ніби Свяченої водиці напитися, чи Великодньої паски скуштувати. «Колись у Гринівцих випікали на Великдень такі великі паски, як решета! У нас казали: "Па - ска — як чічка!" Паску треба було спокійно за- місити, аби нічого не забути. При замісі ніхто не співав, не говорив, то був Великий Піст... Колись давно тісто розчинєли у кориті на 2—3 години, а потім додавали до замісу всьо решта. Рецепт був простий: борошно, дріжджі, цукор, жовтки, маргарина. Два рази розчина в кориті мала під- киснути, а третий раз треба було віроблєти па- ски. На віроби до паски щипали гульку дріжджо- вого тіста, до якого додавали тіста без дріжджів, аби паски лише трошки підкисли і мали файний вигляд. Коли велика паска підійшла, брали великі сте- бла соломи і набивали їх у паску, аби вона не трі - скала. Круглої форми хліби називалисі "паски", а довгі — "баби". Перший хліб до печи все пере - хрещували, як і заміс у кориті. Коли саджєли хліб у піч, ніхто в хаті не рипав дверима. У накалені печи грань відсували на край, а там, де горіли дрова, запихали папір. Якщо він горів, означа- ло, що ще зарано класти паску, може підгоріти. А якщо лише тліє — то вже пора. За мої пам'їти мої тато несли до церкви на пле - чах велику паску у вереті. Мама несли кошик, а я бігла коло них. А вже пізніше я несла під пахов завиту в обрусі "бабу". У давнину в нашому селі Марія Гринишин і її великодня паска. Наталія Слободян-Байдюк , Брансбург, штат Індіана
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
