Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Липень-Серпень 2024 9 Є в Україні таке ємке слово. Його радо й зав- зято повторюють навіть іноземці за столом: «Bud’mo!». Хоч і не розуміють, бо воно не пере - кладається дослівно. Це як хромосома з ДНК. Будьмо! Це про те, що ми є, були і будемо. Це про те, що нас не вбити. Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому. А радше загинемо, але не здамося. Будьмо! Це воля, це Січ. Це вічний гул Дикого Степу! Будьмо — це Україна. Це вишиванки, й хрущі над вишнею. Це наші старі кладовища і давні могили. Це Го- лодомор і колективізація. Це «Червона рута» і Стус, і Григір Тютюнник. Та- рас, Леся, Франко. Жадан і Іздрик, Драч, Павлич - ко і Вінграновський. Це Василь Симоненко і Ліна Костенко. Василь Стефаник і Нечуй-Левицький. Це — Мазепа і Мотря. Богдан і Петлюра. Це — «Тіні забутих предків» і червона калина. Будьмо — це мис Тарханкут і Карпати. Це острів Зміїний, Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон і Коктебель! Лузанівка і Пересипський міст... Будьмо, це коли — ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там несе Галя воду. І хлопці розпрягають ко- ней. І сорочку мати вишила мені червоними і чор- ними нитками... І коли під копитом камінь тріснув... Будьмо — це донати і безпілотники. Будьмо — це окопні свічки і камуфляжні сітки. Будьмо — це тюльпани й хризантеми на остан- ній дорозі Воїна. Будьмо — це українські прапо- ри над гробками. Будьмо — це наші нерви й наші діти й собаки у «двох стінах» під час повітряних тривог, це — наші сльози, наша гідність, честь і гонор. Будьмо — це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками... Будьмо — це вранці лугом, босими ногами. І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця. І мед, що зі щільників тече по ліктях... І ді - дова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси... Будьмо — це бабині вареники з капустою й си - ром. Будьмо — це знов зозулі голос чути в лісі, і білий сніг на зеленому листі. Будьмо — це Ми, українці! Ми — будьмо! Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри! Віталій Чепинога , політик, блогер, колишній народний депутат України Будьмо! ’’один совєтський народ”, асиміляція на місцях поселення не проводиться під тис - ком державних адміністрацій». Не обминає автор питання української мови та зауважує, що «на жаль, зараз ба- гато родин іде по лінії найменшого опору, а організації дозволяють на ведення діяль - ности в їхніх частинах англійською мовою чи дискутують питання двомовности». І наводить прикрі для українців діяспори статистичні дані: лише 17 % українців гово - рять вдома українською мовою, натомість серед вірменів і португальців, що прожи - вають в США, такий відсоток становить від - повідно 48 % і 35 %. Також зауважує: «Коли мова про мішані подружжя українців, з 52 % перевищують знову вірмени — 73 % і португальці — 60 %». Власне, йдеться не стільки про біологічне самозбереження українців, але про культурне. Зрозуміло, що людям, які народилися, виросли та найбільше перебувають в англо- мовному середовищі простіше спілкуватися англійською мовою. Але приємно те, що є чимало союзянок і відділів, які свідомо на- магаються втримати українську мову у своїх родинах і в громаді (часто навіть за умови, що їм простіше вживати англійську). То ж бережімо і плекаймо нашу українську мову, бо тільки вона є містком для порозуміння українців усього світу!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
