Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Липень-Серпень 2024 9 Є в Україні таке ємке слово. Його радо й зав- зято повторюють навіть іноземці за столом: «Bud’mo!». Хоч і не розуміють, бо воно не пере - кладається дослівно. Це як хромосома з ДНК. Будьмо! Це про те, що ми є, були і будемо. Це про те, що нас не вбити. Про те, що ми не скоримося ніколи й нікому. А радше загинемо, але не здамося. Будьмо! Це воля, це Січ. Це вічний гул Дикого Степу! Будьмо — це Україна. Це вишиванки, й хрущі над вишнею. Це наші старі кладовища і давні могили. Це Го- лодомор і колективізація. Це «Червона рута» і Стус, і Григір Тютюнник. Та- рас, Леся, Франко. Жадан і Іздрик, Драч, Павлич - ко і Вінграновський. Це Василь Симоненко і Ліна Костенко. Василь Стефаник і Нечуй-Левицький. Це — Мазепа і Мотря. Богдан і Петлюра. Це — «Тіні забутих предків» і червона калина. Будьмо — це мис Тарханкут і Карпати. Це острів Зміїний, Харків і Суми, Чернігів і Полтава, Херсон і Коктебель! Лузанівка і Пересипський міст... Будьмо, це коли — ой, на горі, та й женці жнуть! І десь там несе Галя воду. І хлопці розпрягають ко- ней. І сорочку мати вишила мені червоними і чор- ними нитками... І коли під копитом камінь тріснув... Будьмо — це донати і безпілотники. Будьмо — це окопні свічки і камуфляжні сітки. Будьмо — це тюльпани й хризантеми на остан- ній дорозі Воїна. Будьмо — це українські прапо- ри над гробками. Будьмо — це наші нерви й наші діти й собаки у «двох стінах» під час повітряних тривог, це — наші сльози, наша гідність, честь і гонор. Будьмо — це лелеки навесні, що повертаються до свого гнізда, до свого дому. І F-16 з лелеками... Будьмо — це вранці лугом, босими ногами. І зелені лини в ятері, що переливаються проти сонця. І мед, що зі щільників тече по ліктях... І ді - дова коса, що дзвенить від мантачки на світанку, ще до роси... Будьмо — це бабині вареники з капустою й си - ром. Будьмо — це знов зозулі голос чути в лісі, і білий сніг на зеленому листі. Будьмо — це Ми, українці! Ми — будьмо! Будьмо! Будьмо навіки, брати й сестри! Віталій Чепинога , політик, блогер, колишній народний депутат України Будьмо! ’’один совєтський народ”, асиміляція на місцях поселення не проводиться під тис - ком державних адміністрацій». Не обминає автор питання української мови та зауважує, що «на жаль, зараз ба- гато родин іде по лінії найменшого опору, а організації дозволяють на ведення діяль - ности в їхніх частинах англійською мовою чи дискутують питання двомовности». І наводить прикрі для українців діяспори статистичні дані: лише 17 % українців гово - рять вдома українською мовою, натомість серед вірменів і португальців, що прожи - вають в США, такий відсоток становить від - повідно 48 % і 35 %. Також зауважує: «Коли мова про мішані подружжя українців, з 52 % перевищують знову вірмени — 73 % і португальці — 60 %». Власне, йдеться не стільки про біологічне самозбереження українців, але про культурне. Зрозуміло, що людям, які народилися, виросли та найбільше перебувають в англо- мовному середовищі простіше спілкуватися англійською мовою. Але приємно те, що є чимало союзянок і відділів, які свідомо на- магаються втримати українську мову у своїх родинах і в громаді (часто навіть за умови, що їм простіше вживати англійську). То ж бережімо і плекаймо нашу українську мову, бо тільки вона є містком для порозуміння українців усього світу!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
