Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Липень-Серпень 2024 29 О. Немелівська розповідає про І. Блажкевич. довгих сім років. Яких тільки поневірянь вона не зазна- ла! Голод, нестатки, грабіжництво, хвороба і смерть ма- ленької доні, тяжка праця, приниження від російських, австрійських, а пізніше польських військових. Але все це не зламало міцний дух Іванни Блажкевич та не похитну- ло мрію про свою незалежну Україну. Не менш трагічно склалося життя Іванни і по закінченню війни — польські шовіністи отруїли двох її маленьких дочок Любов і Софію, що мали вік 4 і 6 років. Ця біда підкосила Іванну, але не зламала. Оксана Жукоф поінформувала присутніх про життя і ді - яльність І. Блажкевич в найактивніший період її громад- ської праці — у 1921—1955 рр.: організовувала дитячі садочки, читальні, різноманітні курси, гуртки художньої самодіяльності. Але найбільше сил і уваги вона поклала до організації кооперативів. У 1938 р. польські жандар- ми, щоби приборкати непокірних, до яких відносилась І. Блажкевич, вивезли за село і побили її буком так, що ледве вижила та назавжди залишилася інвалідом. Оксана Новосад дуже тепло розповіла про діяльність І. Блажкевич в рідному селі Денисові, де вона вчителю- вала 28 років. Разом з чоловіком організувала 8-річну школу, ініціювала створення краєзнавчого музею в селі, зібравши для нього більшість експонатів. Написала істо- рію рідного села від початку до її днів. Іванна Омелянівна була дуже щедра на допомогу людям — роздавала на- сіння, розсаду, виноградну лозу. Вчила, як доглядати за рослинами. І це все було прикладом безкорисливого слу- жіння громаді. Ірина Косів в своєму виступі підкреслила творчу скла- дову багатогранного таланту нашої героїні. Через обмаль української дитячої літератури, І. Блажкевич почала писа- ти книжечки для дітей сама. Її літературний хист визна- ний не тільки в Галичині, але й у Києві. У 1993 р. заснова- но літературну премію Іванни Блажкевич. Наприкінці Оксана Жукоф розповіла про нащадків на- шої героїні — сина Богдана, доньку Дарію, 8 онуків та 4 правнуків. На екрані присутні побачили відео, де донь- ка І. Блажкевич, одягнена в народний стрій, зворушли - во розповідає про свою матір. Односельці вшанували пам’ять своєї видатної землячки, відкривши меморіяль- ний музей в хаті І. Блажкевич, а також встановивши їй пам’ятник на малій Батьківщині. Союзянки підготували смачну перекуску, тематичні суве- ніри та лотерею. Усі присутні дістали по 3 гілочки виноград- ної лози, що було символічно, адже ж у своєму духовному заповіті І. Блажкевич написала: «Плекайте цю лозу...» Сподіваюсь, що цим заходом нам вдалося відкрити ці- каву сторінку української культури та познайомити гро- маду з маловідомою, але велетенською особою — Іван- ною Блажкевич. М. Андрійович та Е. Слуцька на тлі декорованої сцени.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
