Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Січень-Лютий 2024 37 одну книжку, а далі — ще і ще... Так, крок за кроком, дісталися вони у глибокі лісові хащі. Страшно й темно було там, але що поробиш? Треба було знайти кривдника. Знала лисич - ка, що у цій глухомані живе Неслухань — ма - ленький вередун, який нікого не хотів слуха - ти й чути. Може, то він і є крадієм? Тим часом звірята знайшли ще одну книжку на стежині, яка й привела їх до невеличкого будинку. Саме у ньому проживав Неслухань. Зайчик постукав у двері: — Агов! Є тут хто? — А тобі чого? — сердито відповів господар. — Вітаю тебе! Ми лише хотіли запитати, чи не бачив ти книг, що зникли з бібліотеки лисички? — Ні, не бачив! І взагалі не розумію, про що це ви кажете, — пробурмотів Неслухань. — Але доріжка з книг чомусь привела до твого будинку, — хитро сказала лиска. Неслухань відчинив двері й, опустивши го - лову, несміливо вийшов на ґанок та винува - то промовив: — Пробачте, це справді я!.. Мені стало сум - но самому, от я і вирішив поцупити книжки. Але я не вмію читати, то ж тільки малюнки розглядав. Лисичка зрозуміла, що Неслухань може й не винен. Адже він живе сам і немає кому навчити малюка грамоті та гарних манер, ні - кому пояснити, що є добре, а що погано. От він і робить шкоду. То ж, склавши всі книжечки на возика та нетримаючи зла на кривдника, товариство зібралося йти додому. Але звірі вирішили, що маленькому Неслуханю вкрай потрібні друзі, хоч він і наробив багато поганих справ. — Ти приходь до нас, не соромся, — до - брозичливо сказала лисичка. — Ми завжди раді тобі допомогти. А я навчу тебе читати. Неслуханю стало соромно за свою пове - дінку. Уперше в житті він зрозумів, що вчи - нив зовсім погано. Тому щиро вигукнув услід звірям, що зникали за деревами: — Я обов’язково прийду до вас! Минали дні... Лисичка так само гостинно зустрічала у себе звірів і птахів. Частувала їх чаєм і різними смаколиками, читала гарні та повчальні казки. А допомагав їй у цьому Не - слухань. Бо тепер він сам прочитав немало книг і напевно знав, що добрі справи робити набагато приємніше.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
