Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
36 OUR LIFE • January-February 2024 Історія ця трапилася давно, коли саме, вже й не згадаєш, але повідати її вам дуже хочеться. В однім казковім лісі, де звірі завзято гово - рили, а птахи щебетали веселі пісні, жила-бу - ла лисичка. Мала вона свою хатинку під ста - рою ялинкою. Затишно було у її домівці. Біля віконця стояли стіл і стільці, де гості могли присісти й відпочити. Та головною окрасою лисиччиного помеш - кання була бібліотека. Так-так, саме книги полюбляла читати наша лисичка. Усі меш - канці цієї чарівної місцини її знали й радо приходили у гості. Лиска кожного зустрічала привітно, пригощала малиновим варенням і трав’яним чаєм, читала цікаві історії, казки та вірші. Кожен, хто потрапляв до неї, завж - ди повертався додому у гарному настрої й з добротою у серці. Та одного дня, коли наша мудра лисичка ходила до зайчика, аби подивитися, чи все у нього гаразд, книги з її оселі зникли. — Куди вони поділися? — схвильовано ви - гукнула лиска. — Як тепер бути? Де їх шукати? — одне за одним виникали запитання, але відповідей на них не було. Мешканці лісу, що полюбляли гостювати у лисички, зібралися на нараду. Потрібно було книги розшукати, бо ж як тепер без них? І тут гострозорий яструб, що літав висо - ко-високо, на одній із галявин побачив книж - ку — ту, що вчора лисичка читала звірям. Не втрачаючи час, господарка бібліотеки разом з друзями швидко дісталися туди. — А й справді! Це ж моя збірочка віршиків. А потім зовсім недалеко друзі угледіли ще Писати Тетяна Прокофʼєва почала ще в школі, коли подарований блокнот перетворила у дівочий щоденник, до якого занотовувала те, що її цікавило, хвилювало, торкалося струн підліткової душі. Записувала роздуми про прочитані книги та враження від зустрічей, опи- сувала почуття до рідних. Нині, як учителька літератури, пише багато для дітей. У її до- робку понад 11 альманахів і також власна збірка «З теплом написані слова». Її твори друку- ються у дитячих журналах, вона учасниця та переможниця всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Повномасштабна війна росії проти України стала для Тетяни Прокоф’євої до- датковим стимулом до творчої праці. «Пишу від душі та серця. У кожен рядочок укладаю частинку добра. Вірю, що світло перемагає темряву, що добро завжди перемагає», — каже письменниця і намагається дарувати свої рядки всьому світу. Чарівна історія про лисичку, її книги та Неслуханя (Добра казка для малят до Всесвітнього дня книги, що відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року.) Тетяна Прокофʼєва , місто Покров Дніпропетровської області
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
