Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
36 OUR LIFE • January-February 2024 Історія ця трапилася давно, коли саме, вже й не згадаєш, але повідати її вам дуже хочеться. В однім казковім лісі, де звірі завзято гово - рили, а птахи щебетали веселі пісні, жила-бу - ла лисичка. Мала вона свою хатинку під ста - рою ялинкою. Затишно було у її домівці. Біля віконця стояли стіл і стільці, де гості могли присісти й відпочити. Та головною окрасою лисиччиного помеш - кання була бібліотека. Так-так, саме книги полюбляла читати наша лисичка. Усі меш - канці цієї чарівної місцини її знали й радо приходили у гості. Лиска кожного зустрічала привітно, пригощала малиновим варенням і трав’яним чаєм, читала цікаві історії, казки та вірші. Кожен, хто потрапляв до неї, завж - ди повертався додому у гарному настрої й з добротою у серці. Та одного дня, коли наша мудра лисичка ходила до зайчика, аби подивитися, чи все у нього гаразд, книги з її оселі зникли. — Куди вони поділися? — схвильовано ви - гукнула лиска. — Як тепер бути? Де їх шукати? — одне за одним виникали запитання, але відповідей на них не було. Мешканці лісу, що полюбляли гостювати у лисички, зібралися на нараду. Потрібно було книги розшукати, бо ж як тепер без них? І тут гострозорий яструб, що літав висо - ко-високо, на одній із галявин побачив книж - ку — ту, що вчора лисичка читала звірям. Не втрачаючи час, господарка бібліотеки разом з друзями швидко дісталися туди. — А й справді! Це ж моя збірочка віршиків. А потім зовсім недалеко друзі угледіли ще Писати Тетяна Прокофʼєва почала ще в школі, коли подарований блокнот перетворила у дівочий щоденник, до якого занотовувала те, що її цікавило, хвилювало, торкалося струн підліткової душі. Записувала роздуми про прочитані книги та враження від зустрічей, опи- сувала почуття до рідних. Нині, як учителька літератури, пише багато для дітей. У її до- робку понад 11 альманахів і також власна збірка «З теплом написані слова». Її твори друку- ються у дитячих журналах, вона учасниця та переможниця всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Повномасштабна війна росії проти України стала для Тетяни Прокоф’євої до- датковим стимулом до творчої праці. «Пишу від душі та серця. У кожен рядочок укладаю частинку добра. Вірю, що світло перемагає темряву, що добро завжди перемагає», — каже письменниця і намагається дарувати свої рядки всьому світу. Чарівна історія про лисичку, її книги та Неслуханя (Добра казка для малят до Всесвітнього дня книги, що відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року.) Тетяна Прокофʼєва , місто Покров Дніпропетровської області
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
