Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Січень-Лютий 2024 31 Lydia T. Jaciw Taraschuk Branch 96, Detroit, Michigan It was with shock and deep sadness that Branch 96 and Detroit Regional Council members learned of the sudden passing of our vibrant, beloved, and highly respected Branch 96 president, Lydia T. Jaciw Taraschuk, on November 5, 2023, at the age of 84. Lydia was a loving mother to Donna (George Woronowycz) Voronovich, Katherine (Lawrence) Bis, and An - drew Taraschuk; cherished grand - mother to Alexander, Victoria, Mol - ly, Adam, and Ryan; and beloved wife of the late George Taraschuk and the late Bohdan Nehaniv. Lydia was born in Krakow, Poland, on July 17, 1939, to Dr. Roman and Oleksandra Jaciw. They escaped the persecution of the intelligentsia, since both came from priestly families and bishops, including Cardinal Sylvester Sembratovych of the Catholic Church. They lived in Mehlen - dorf, then Hanover, Germany, and finally settled in Harrisburg, Penn - Ми довгі роки співпрацювати з Даною в 96-му Відділі СУА. Вона готувала для нас лекції на ме - дичну тематику і завжди дода - вала торт до наших численних буфетів. Коли кілька років тому ми розпочали проєкт та просили членів відділу надати їхні біогра - фії, Дана першою це зробила. Ось чим вона поділилася з нами. «Я народилася у родині Дзяди - ків та Іванців у Сокалі Львівської обл. Тато мого тата, Іван Іванець, був у Січових Стрільцях і загинув під Львовом у Першій світовій війні. Мама тата, Оля Іванець, померла, коли я ще була малень - кою. Мій тато, Осип Іванець, мав двох братів — Славка й Ореста, і одну сестру Дзвінку. Орест був дуже політично заанґажований і 18 років провів на Сибірі, помер у 1991 р. Тато був якийсь час в УПА, відійшов через здоров’я. Мамин тато, Петро Дзядик, був учителем математики і перебував з нами в Німеччині. Моя бабуня, Параска Дзядик, померла в Німеччині. Мама, Олена Галина Дзядик-Іва - нець, мала двох братів та одну сестру. Наймолодший брат, Євген, помер від тифу. Старший брат, Богдан (Нюньо), був лікарем-хірургом. Німецька газета писала, що він «чужинець зі золотими руками». Сестра Слава з родиною жила у Детройті. Родичі мої були учителями — учителювали у Сокалі та Боратині. У мене є сестра Ірина (Ляля). У вересні 1944 р. родина мами еміґрувала на Захід. Ми замешкали в таборі у Байройті, де ходили до української школи, Пласту, на лекції... Коли я мала 8 років, почала вчитися грати на фортепіяні... У вересні 1949 р. моя родина пережила великий удар: смерть мого тата... Мама, будучи сильного характеру, була нам і татом, і прекрасною мамою... У вересні 1949 р. ми переїхали до Америки та жили у Детройті... Я пішли до школи та до Пласту і продовжувала гру на фортепія - ні... Закінчивши середню школу, я пішла до Вейнського «Wayne» Університету... Мене також дуже цікавила хімія, фізіологія та ме - дицина. Я закінчила фармацію та пізніше спеціялізувалася в онко - логічній ділянці. У 1958 р. одружилася з інж. Богданом Федораком. Ми маємо трьох синів. Найстарший, Марко Осип, інженер-меха - нік, маґістер, одружений з Марією. Вони мають двох доньок: Катю та Александру (Елі). Другий син, Ігор Юрій, лікар-хірург, одруже - ний з Елен. Вони мають доню Надю Олену та сина Романа Данила. Наймолодший син, Юрій Дмитро, є адвокатом-прокуратором. Він одружений з Вірою, і вони мають доню Александру (Лесю) Марію та сина Богдана Мирослава. Я була активна в Пласті, в Українській Студентській Громаді, в Інтернаціональній Студентській громаді, у професійних організаціях, у Товаристві українських фармацевтів, у школі Непорочного зачаття, а тепер у СУА, відділ 96.» У жовтні 2023 р. ми отримали сумну звістку про те, що подру - га Дана Федорак відійшла у вічність. У нашій пам’яті залишиться гламурна, елеганта, красива, струнка, професійна постать нашої подруги Дани. Лада Пеленська Прокоп, 96-й Відділ СУА.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
