Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
36 OUR LIFE • November 2022 День сьогодні був не такий сонячний, або мені так здавалося. Жовтогаряче листя майже опало з дерев і вже не прикрашало барвами похмурі осінні дні. Настала пізня осінь, коли все навколо тьмяніє. І змінити отаку кольорову похмурість може хіба що білий, чистий сніг. Мій настрій, як дощова погода, був плаксивий. Бо ранкова сутичка з мамою не до - дала мені позитиву. Я так і не змогла второпати, за що на мене нагри - мала мама. Чому вона була така збентежена, коли побачила у сміттєвому відрі викинуті мною канапки з сиром. Не скажу, що мені було соромно. Я тільки жалкувала, що на цей раз мій вчинок був поміче - ним. До цього випадку все проходило гладко. Тепер же я напевно знала, що весь день буду думати над тим, як згладити свою провину. Бо мамин погляд був осудливим і несхвальним. ...День добігав кінця, а у моїх планах ще — приготування вечері для батьків. Тому я забула про щоденні дівчачі посиденьки на ґанку школи і понеслась додому. З усіх страв у мене добре виходили тільки канапки та яєчня, то ж я вирішила скористатися цим «безпрограшним варіантом». Коли мама повернулася додому, я побачила по її очах, що гнів минув. Але усмішки вона мені не подарувала. Тому я почала одразу діяти. — Мамо, привіт. Зголодніла? Сідай до столу, я сьогодні вечерю приготувала, – проторохтіла я незвично тихо. — Привіт! А що раптом сталося? – іронічно відповіла мама. Однак у куточ- ках її губ я побачила легку посмішку, від якої мені полегшало. Бо сварки з мамою я переживала важко, від них у грудях боліло майже на фізичному рівні. — Мам!.. Я намагаюсь реабілітуватися за свій вчинок: нагодую тебе вечерею, а ти зможеш недоїдки викинути у смітник. Обіцяю, дутися не буду. Однак я одразу пожалкувала за такі слова. Мама різко відвернулася від мене та повішала своє паль - то до шафи. А після того, як поправила зачіску, за - лізним голосом додала: — Сідай, Карино. Поговоримо, поки тата немає. Думки в моїй голові почали роїтися і я ніяк не мог - ла втямити, що на цей раз я зробила не так. Чого мій жарт не сподобався мамі? Зазвичай, мої жартів - ливі відмовки легко сприймалися батьками, коли я з ними примирялася. Але не цього разу. То ж після того, як розклала по тарілках яєчню з беконом, я та - кож сіла за стіл, а мама почала розмову першою. — Сонечко, як зрозумію, ти навіть не здогадуєш - ся, що мене так обурило вранці? – мама вже з ніж - ністю поглянула на мене. – Я образилась на тебе не через те, що ти викинула мною зроблені канапки у смітник і тим самим недооцінила мою працю. — Мамуню, я все зрозуміла, – намагалася я пере - дати свій розпач. — Карино, ти, мабуть зі школи знаєш про Голодо - мор в Україні? – перебила мене мама. — Я ніколи тобі не розповідала про те, як це жахіття зачепило і нашу родину: твоїх прадідів і прабабусь. Сьогод - ні вранці я зрозуміла, що настав час тобі дізнатися про життя моєї бабусі у той час. Щоб ти усвідомле - ніше поставилася до тих подій. — Так, мамо, я знаю про Голодомор, але ви з татом ніколи не говорили, що моя прабабуся теж пройшла через той жах. — Ці страшні події торкнулися майже всіх родин в Україні. То була найтрагічніша сторінка нашої істо - рії. Зараз я принесу альбом. Мама вийшла з кімнати і повернулася з родин - ним альбомом моїх прадіда і прабабусі. Вона гор - тала його пожовтіли сторінки та лагідно торкалася рукою чорно-білих фотокарток. Зі старих фото на нас дивилися усміхнені рідні – маленька прабабуся та її батьки. Оповідання Сумеї Денисюк , 1-й Відділ, Округа Ню Йорк СУА БАБУСИНА ТОРБИНКА Мій нечемний вчинок
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
