Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
вдалося переконати охорону в добрих намірах і подарувати обом високопосадовцям по півнику. Третього птаха вона вирішила залишити собі. Малюнок Алевтини Кахідзе ХТО АВТОР Якщо хазяйку вцілілого півника вдалося відшука - ти відносно легко, то з’ясувати його автора вияви - лось складніше. Спочатку в соцмережах з’явилася версія, що автор — Прокіп Бідасюк, художник-ке - раміст, який у 1940-х працював на Васильківському майоліковому заводі. У 1920-х Бідасюк навчався у Межигірському керамічному технікумі, його вчите - лем був художник-монументаліст В. Седляр, який своєю чергою був учнем М. Бойчука — їх обох роз - стріляли органи НКВС за абсурдним звинувачен - ням у підготовці терактів проти радянського уряду. Так півник символічно поєднався з українським авангардом і Розстріляним відродженням. Але пізніше кілька спеціалістів засумнівалися в зазначеному авторстві. Посуд Бідасюка, що збері - гається в музеї, геть не схожий на бородянського півника — він складніший і не придатний для ма - сового тиражування. За припущенням спеціаліс - тів, півника створили у кінці 1950-х чи на початку 1960-х інші майстри заводу — подружжя Валерія та Надії Протор’євих, що працювали на заводі у творчому тандемі. Їхні роботи мали попит у покуп - ців і здобували премії та нагороди на виставках по всьому Радянському Союзу та ширше — від Японії до Бразилії. Крім складних авторських робіт, вони створювали зразки й для масового виробництва. ДОБРІ ЗВІРІ Саме до такого масового виробництва належить півник. Спроєктований як ужитковий куманець, у який можна налити воду для пиття, він здебіль - шого використовувався як суто декоративний елемент інтер’єру. Але якщо його авторство поки що не вдається визначити стовідсотково, адже за - водських каталогів не було, а авторські права на радянських виробництвах працювали дуже вибір - ково, то сумнівів щодо його приналежності саме до Васильківського заводу немає. Васильківський майоліковий завод виник у 1928 р. — спочатку як артіль, у яку об’єдналися 16 місцевих гончарів. У 1931 р. народних майстрів «підсилили» спеціалістами з Києва (є версія, що це були худож - ники з кола бойчукістів) — можливо, через це робіт - ників заводу не оминули радянські репресії. Після 1933 р. з 25 гончарів на заводі залишилися троє. Від - родження заводу припало на повоєнні роки: його перебудували, устаткували новими на той час техно - логіями. У 1950-х завод мав усі ознаки успішного ви - робництва. Завод мав свій упізнаваний стиль і став популярним за кордоном. Невеликі обсяги експорту йшли у США, Канаду, Францію, Англію, Бельгію, Лі - ван. У 1960-х рр. завод поставив на свій невеликий конвеєр півників, один з яких згодом став «героєм Бородянки». Завод занепав разом з іншими радян - ськими виробництвами на початку 1990-х рр. ПРО ЗАВОД ЩО ДАЛІ Раптова медійна популярність бородянського півника спричинила зрозумілий сплеск інтересу до васильківської майоліки взагалі та до реплік півника зокрема. Якщо нещодавно їх можна було купити за 100—150 грн, то тепер ціна наблизилась до 2000 грн — і все одно їх швидко розкуповують. Закордонні ціни мають підскочити ще дужче, адже ще до війни півників продавали на тематичних за - хідних аукціонах більш ніж за $1000. Тим часом в Україні продовжують розшуки півників, щоб пред - ставити їх на міжнародному ярмарку ремесел MIDA 2022, що пройде наприкінці квітня у Флоренції. Крім популярності реплік, бородянський півник отримав нове життя у роботах тих художників і ху - дожниць, які методично осмислюють подразники воєнного часу. Хазяйка бородянського півника розповіла жур - налістам, що біля півника стояв ще васильківський баранчик – але він не вцілів. Було б по-іншому – ма - буть, ми зараз згадували б про золоте руно, agnus dei та солярну символіку, знайшли б інші асоціації та вигадали не менш дотепні меми. Утім загальна історія залишилася б незмінною. А якщо з малень - кого керамічного півника нам так легко розкрутити історію цілої країни, від НЕПу та Розстріляного від - родження до ЧАЕС і російських воєнних злочинів під Києвом — історію, яка промовляє до кожного меш - канця України, — нам, безперечно, є за що воювати. Джерело: інтернет-сайт LB.ua https://lb.ua/terms 9 НАШЕ ЖИТТЯ • Червень 2022
Page load link
Go to Top