Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Голосом народу промовляє Бог, — так кажуть люди. А ще кажуть: «Народ промовляє голосом Шевченка», того, хто увібрав у себе сіль землі Укра - їнської, зрозумів її душу і велике серце. Того, хто чув прадавній голос і плач Ярославни, і молитви Пречи - стої, берегині Війська Запорізького, що кулі відверта - ла, сльозами своїми випрошуючи ворожу погибель, і стукіт серця Яринок і Оксаночок, що вміли любити до нестями, бути вірними до скону, і тугу матері, дру - жини, сестри, коханої, що в путь виряджала, тужила, плакала, але розуміла – так треба, немає ж нічого святішого, ніж оборона рідної землі. Шевченкова Українка вічна, бо була вона і є від плоті й крові землі рідної. І він пізнав її, глибоко і всеосяжно. Бо такою вона була і в старокиївські часи, і за московщини, і за козаччини. Такою є і нині, в Україні ІІІ тисячоліття. Шевченкова Українка, що народжувала синів і давала їм з материнським молоком силу, муж - ність і нескореність, що виряджала коханого до бою і приносила йому запах рідного полину і материнки, подих наших степів, ступила нині на майдани міст і сіл України. Бо Українка більше не схотіла, щоб « раби мовчали » («Саул»). «Погибнеш, згинеш, Україно! Не стане знаку на землі» — ці слова дзвоном відлунювали в її серці, підривали з обігрітих теплом і любов’ю, напов - нених дитячим сміхом і чоловічою ласкою осель і виводили на вулиці і площі наших міст і селищ, і привели її на Майдан, де народжувалася нова Україна. Ми вступили у складну добу — розпачу і радості, втрат і здобутків, смерті і воскресіння. Бо ця доба викресала з душі нації, що поставала, всі найшляхетніші, найблагородніші її риси. Ось маленька тендітна дівчина Єлизавета з Дру - жківки, що на Донеччині. Вона, як сотні, тисячі мо - лодих і старших жінок, день і ніч працює на кухні Майдану. Своїми тендітними, покривленими хво - робою ручками ріже хліб, щоб нагодувати тих, хто озброєний дерев’яними щитами і палицями, па - лить шини і боронить гідність мого народу: Веселий рай Пошли їй, Господи, подай! Подай їй долю на сім світі! («N. N.») Вона була й серед тих, кого жорстоко били в ніч на 30 грудня, коли покривавлені, покалічені діти-студенти, що вийшли «за нашу і вашу свобо - ду», бігли з Майдану Незалежності і, як у часи Ба - тия, шукали прихистку в Михайлівській церкві від оскаженілих московських ординців. Злякані, вони заховалися під покров нашої церкви: Не плачте, братія: за нас І душі праведних, і сила Архистратига Михаїла. Не за горами кари час («Марія») І потекли річищами люди на Михайлівську. Як бурхливі гірські потоки, заповнювали вони площу, ВИДАТНІ ПОСТАТІ МИНУЛОГО І СУЧАСНОСТИ Галина Темник , молодший науковий співробітник МІОКу І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі. Т. Шевченко Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діяспорою взяв участь у 31-му лі - тературному конкурсі Світової Федерації Українських Жіночих Організацій ім. Марусі Бек «Жінка у творах та картинах Т. Шевченкa». У цьому конкурсі перше призове місце здобула робота «Шевченкова Українка на Майдані української Свободи» Галини Темник, молодшого наукового співробітника МІОКу. Шевченкова Українка на Майдані Української свободи (Друкується скорочено) 32 OUR LIFE • June 2022
Page load link
Go to Top