Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Голосом народу промовляє Бог, — так кажуть люди. А ще кажуть: «Народ промовляє голосом Шевченка», того, хто увібрав у себе сіль землі Укра - їнської, зрозумів її душу і велике серце. Того, хто чув прадавній голос і плач Ярославни, і молитви Пречи - стої, берегині Війська Запорізького, що кулі відверта - ла, сльозами своїми випрошуючи ворожу погибель, і стукіт серця Яринок і Оксаночок, що вміли любити до нестями, бути вірними до скону, і тугу матері, дру - жини, сестри, коханої, що в путь виряджала, тужила, плакала, але розуміла – так треба, немає ж нічого святішого, ніж оборона рідної землі. Шевченкова Українка вічна, бо була вона і є від плоті й крові землі рідної. І він пізнав її, глибоко і всеосяжно. Бо такою вона була і в старокиївські часи, і за московщини, і за козаччини. Такою є і нині, в Україні ІІІ тисячоліття. Шевченкова Українка, що народжувала синів і давала їм з материнським молоком силу, муж - ність і нескореність, що виряджала коханого до бою і приносила йому запах рідного полину і материнки, подих наших степів, ступила нині на майдани міст і сіл України. Бо Українка більше не схотіла, щоб « раби мовчали » («Саул»). «Погибнеш, згинеш, Україно! Не стане знаку на землі» — ці слова дзвоном відлунювали в її серці, підривали з обігрітих теплом і любов’ю, напов - нених дитячим сміхом і чоловічою ласкою осель і виводили на вулиці і площі наших міст і селищ, і привели її на Майдан, де народжувалася нова Україна. Ми вступили у складну добу — розпачу і радості, втрат і здобутків, смерті і воскресіння. Бо ця доба викресала з душі нації, що поставала, всі найшляхетніші, найблагородніші її риси. Ось маленька тендітна дівчина Єлизавета з Дру - жківки, що на Донеччині. Вона, як сотні, тисячі мо - лодих і старших жінок, день і ніч працює на кухні Майдану. Своїми тендітними, покривленими хво - робою ручками ріже хліб, щоб нагодувати тих, хто озброєний дерев’яними щитами і палицями, па - лить шини і боронить гідність мого народу: Веселий рай Пошли їй, Господи, подай! Подай їй долю на сім світі! («N. N.») Вона була й серед тих, кого жорстоко били в ніч на 30 грудня, коли покривавлені, покалічені діти-студенти, що вийшли «за нашу і вашу свобо - ду», бігли з Майдану Незалежності і, як у часи Ба - тия, шукали прихистку в Михайлівській церкві від оскаженілих московських ординців. Злякані, вони заховалися під покров нашої церкви: Не плачте, братія: за нас І душі праведних, і сила Архистратига Михаїла. Не за горами кари час («Марія») І потекли річищами люди на Михайлівську. Як бурхливі гірські потоки, заповнювали вони площу, ВИДАТНІ ПОСТАТІ МИНУЛОГО І СУЧАСНОСТИ Галина Темник , молодший науковий співробітник МІОКу І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі. Т. Шевченко Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діяспорою взяв участь у 31-му лі - тературному конкурсі Світової Федерації Українських Жіночих Організацій ім. Марусі Бек «Жінка у творах та картинах Т. Шевченкa». У цьому конкурсі перше призове місце здобула робота «Шевченкова Українка на Майдані української Свободи» Галини Темник, молодшого наукового співробітника МІОКу. Шевченкова Українка на Майдані Української свободи (Друкується скорочено) 32 OUR LIFE • June 2022
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
