Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
18 OUR LIFE • June 2022 Стрілецькі вправи та походи перших пластунів з Іваном Чмолою в Карпатах. Липень 1913 р. Лев Голінатий Лев Голінатий, доктор прав, визначний громадський діяч, сот - ник. Народився у Надорожній Товмацького повіту 10 березня 1897 р. у священничій родині о. Миколи та Марії з Ганкевичів. У 1907—1915 рр. навчався в Академічній гімназії у Львові; матуру склав 9 вересня 1915 р. Вступив у таємну пластову організацію під проводом Івана Чмоли. Про це згадує Олена Степанів у книзі «На передодні великих подій»: «У 1911 р. дісталася я і до другої тайної організації, як — не знаю. Це була мішана (хлоп’ячо-дівоча) плас - това організація. Нас, дівчат, було тут більше: Савина Сидорович, Гандзя Дмитерко, Марія Якимович, Дика, я і ще кілька — всі семі - наристи УПТ; хлопці: Чмола Іван, Сушко Роман, Чиж Ярослав, Дува - ло Степан, Яцків, Квас Осип, Голінатий Лев і другі». Був учасником перших пластових вправ в Карпатах, організова - них Іваном Чмолою. Вивчав право у Кракові, а докторат захистив у Львові. Був нота - рем у Новому Селі Збаразького повіту (в нотаріальній канцелярії п. Михайла Савчинського), Підволочиську, Станиславові, Львові та Відні. Під час Визвольних змагань служив в УГА, згодом у Київсько - му корпусі січових стрільців. Був свідком проголошення собор - ности України 22 січня 1919 р. на Софіївській площі у Києві. Цікавився спортом, особливо любив копаний м’яч, а в тридця - тих роках був членом управи спортового Товариства «Пролом» в Станиславові. Еміґрував до США у 1952 р.; мешкав у Нюарку, де належав до комбатанської організації (ОбВУА) і був її головою. В Америці зму - шений змінити професію — працював у галузі фізичної терапії, а згодом займався продажами. Був глибоко релігійною людиною та великим любителем церковного співу. У шлюбі з Александрою з Дзеровичів (1924) виховав двоє ді - тей: Таїсу і Миколу. У шлюбі з Лідією з Ходоровських (1956) вихо - вав доню Маріку. Помер 4 грудня 1984 р. у шпиталі Мавнтенсайд, Монтклер, Ню Джерзі. Похований на українському православному цвинтарі св. Андрія в Бавнд Бруку. Джерела: Тижневик «Свобода» (Ч. 233, 7 грудня 1984 р.); Газета «Діло» (Ч. 57, 15 березня 1932 р.; Ч. 218. 2 жовтня 1930 р.); матеріа - ли з Музею-архіву Пластового руху. залишилась далеко в Україні». Мені і Татові навернулися сльо - зи, привиділись безжурні роки у Станиславові, а я зрозуміла, що хоч Тато любить Петра, респектує і довіряє йому, він не легко роз - стається зі мною. Може, за ту безмежну любов до дітей Бог нагородив мого Тата. Коли ж йому засріблилось волосся та сповнилося шістде - сят, Бог послав йому маленьку донечку Маріку, мені і Кольові манюсіньку сестричку, а моєму чоловікові — шваґерку. Нашій радості не було кінця. Ми бави - ли свою живу лялю. Маріки молода Мама, лікар - ка, працювала в лікарні, утри - мувала родину, а у вільний час займалася донею, а Тато віддав себе цілком малій Марійці. Бі - гав за нею, як колись за мною в Новому Селі, біля моря будував з нею замки з піску, або увечері грав дитячого ґольфа. Марічині уродини перемінюва - лись у справжні діточі балі: Тато надував безліч бальонів, купу - вав трубки і кольорові шапочки, придумував різні ігри та неспо - діванки і без найменшого нарі - кання переносив всі дитячі крики й галас. Одного тільки не робив: Тато не вінчав Марічиних ляльок. Весілля лялі Дарусі було тільки у мене... Дорогий наш Тату, ти не уявля - єш, як нам Тебе бракує! Як часто згадуємо Тебе, і то не тільки ми, але і всі наші тіточні — бо ніхто не вмів так бавитися з дітьми, як Ти. Тож сьогодні, у День Батька, твоя трійка — Тася, Кольо і Маріка — дякує Тобі з цілого серця за наше чудове дитинство! На додаток. Мені вже за дев’я - носто і разом з моєю набагато молодшою сестрою Марікою проживаю у Сан Дієґо. Кольо вже з Тобою святкує День Бать - ка в небі! Спомини написала в Нюарку 16 червня 1991 р. Пластун з гуртка Івана Чмоли
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
