Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
15 НАШЕ ЖИТТЯ • Червень 2022 Under the heading “Наша Слава: Лист Українсько - го Січового Стрільця” (Our Glory: A Letter from a Ukrainian Sichovyi Strilets), on January 6, 1916, СВОБОДА , 6 січня 1916 р. НАША СЛАВА (Лист Українського Січового Стрільця*) Понизше наведений лист писав з боєвої лiнії Січовий Стрілець Kость Третяк (родом з Городилова, пов. Золочів) до свого товариша Йосифа Грицая в Hю Йорку, HЙ. Лист писаний 16 падолиста 1915 p. (*Друкується мовою ориґіналу) Дорогий Друже! Лист Твій, котрий саме нині я одержав, чимало мене врадував. А ще більше врадувала мене охота і дух, що живе між Українцями в Америці, що раді би собою побільшити ряди наших славних новочасних Запорожців — Українських Січових Стрільців — котрі одинокі в теперішній світовій заверусі своїм потом та своєю молодою кров’ю на кождім кроцi значать, що український нарід невмиручий. І горе тому, хотя й не знати, ким він був би, і не знати, яку мав би силу, хто своєю pyкою посмів би сягнути на український нарід. Нічого не помогло, що московський цар зібрав свої несчилимі орди і кинув їх на Галичину. Отсе, немов сполошені птиці по нападі татарськім, зібралися, мов орли на шпилях снiгом покритих Карпат, Січові Стрільці. Зі своїх грудий зробили мур, о котрий спинилася, ба що більше — цілковито розбилась московська сила, а на весну, вичерпавшись і вкривши своїми трупами Галичину, мусіла її опустити. Карпати, в котрих боролись наші Стрільці 8 місяців і котрі є переповнені памятками по них, стануть незабутні в історії не лиш Українських Січових Стрільців, але і цілої України. He стало би паперу, щоби описати всі пригоди і хвилі, в котрих відзначилися Стрільці. Найважнійші: Ключ, Маків - ка, Кобила — верхи, де боролись Стрільці. А мали проти cебe більше ніж 10 москалiв на одного. Тих верхів не забудуть люди, поки світ. І наш Городилів рівно ж не лишився позаду. Вислав також Стрільців, що добровільно поносять труди, проливають свою кров та кладуть свої голови при будові волі України. Василь та Іванко Безпальки положили свої голови, як героям пристало. Василь поляг у наступі на багнети на горі Ключ. Іванко помер наслідком недуги. Заслужили вони собі вінці героїв. Свою молоду кров доляли до крови козаків-Запорожців, що перед віками до послідної краплі крови боролися з ворогами України. Крім них боряться в сталевих рядах Українських Січових Стрільців Йосиф Михайлів, я і Іван Сембай. Робота ся досить тяжка. Лучаються хвилі, коли від гуку гармат, тріску ґранатів і шрапнелів люди божеволіють, але для Стрільця — сe забавка. На ворожі гармати, баґнети та кулі ідуть Стрільц зі сміхом та з піснею на устах. Світ дивується, щo так мало стрільців паде. Немов зачарованих минають їх кулі — а коли кому прийдеться по козацькому звичаю склонити свою буйну голову та заснути добре заслуженим сном пo трудах — то похорон його величавійше виглядає, ніж якого царя. Так пo геройськи вміють умирати лише Українські Січові Стрільці. Так величаво вміють хоронити своїх товаришів лише Українські Січові Стрільці. «От де, люди, наша слава, Без хитрої мови, Слава України! А голосна і правдива Без золота, без каменя, Як Господа слово.» Ті слова Шевченка найшли в теперішних часах у Січових Стрільців своє потвердженє. Перериваю отсє писанє про Стрільців просьбою, щоби Ти написав мені — лише бaгато — про житє Українців з Городи - лова, а передівсім тих, котрі виїхали до Америки послідні. He знаю, чи я буду ще живий, коли Ти будеш читати мій лист, бо всіляко тепер лучається, однак коли буду живий, лист Твій буде для мене найліпшою памяткою від Тебе. Коли буду читати Твій лист, буде мені здаватися, що находишся при мені та що рука в руку, грудь при груди йдеш враз зі мною проти нашого ворога. Твій брат Федько вступив був до Стрільців, але захорував, a потім пійшов до війська. Гриць згинув у зимі в Карпатах. У Тебе дома всі здорові. Кінчу лист з надією, що відпишеш, а по війні до милого побачення: або на Вольній Україні, або в Америці. Кость Третяк, Січовий Стрілець. Svoboda published the letter Konstantin Tretiak wrote to his New York friend. He had signed the letter “Kost Tretiak, Sichovyi Strilets.”
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
