Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 OUR LIFE • December 2022 До всього маю Ще дванадцять справ: Готую на Різдво Дванадцять страв. І кожна страва Має смисл і знак, Свій особливий Небуденний смак... Дванадцяти апостолам кажу: «Я прадідівський звичай бережу! Хоч злигодні такі ж, Як до Різдва, Та я спроможусь витворить дива: З картоплі, Із вишень і сушок-груш Зварю вечерю на дванадцять душ, Покращу хоч на мить Дванадцять доль Людей і звірів, птахів і тополь. На покуть, під ікони – Гімн життю! – Поставлю золоту святу кутю, Перехрещусь, Покличу весь наш рід На свят-вечерю: Діда – наперід, Під образи, Бабусю – ліворуч, І маму – справа... Кругле, мов обруч, Родинне коло Мій онук замкне, А в колі – всі, Хто радує мене: Дружина, донька (Навіть блудний син Прилине, Ніби янгол, З верховин); Сестра моя сивесенька З дітьми Й онуками (Не сироти вже ми!); Мій батько (То дарма, що комуніст!) Різдво сьогодні визнає І піст Й не буде святотатствувать Перстом Межи двох пальців Та й перед Христом... Багацько слів Я мовчки прокажу Апостолам – Вони простять олжу, Бо ж голодом заморений Мій дід, А вслід йому Пішов увесь мій рід У потойбічний, Кращий зі світів... Я дуже рід зібрати свій хотів! Я дуже... дуже гірко При куті заплакав, може, вперше у житті... (Низовий І.Д. Душа перецвіта. — Луганськ, 1999. — 129 с.) ІВАН НИЗОВИЙ (3 січня 1942 р. — 30 вересня 2011 р.) –– людина незбагненно цікавої, важкої, містичної долі. Пророчий поет сучасності, про себе писав: «Я — Низовий! І цим я все сказав. Стою внизу, В низах свого народу. З козацького, Із низового роду Я викотивсь — Кровинка і сльо - за!». Він ніколи не соромився та не боявся зізна - ватися в любові до України. І переймався тим, що українці втрачають свою ментальність. Він успіш - но закінчив факультет журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка; чимало років прожив у Луганську; підтримував зв’язки і дружив з Грицьком Чубаєм та Ігорем Ка - линцем. За життя видано дуже мало творів Низо - вого. Однак його донька Леся після смерті батька самовіддано популяризує татову поезію. Аби ці - кавий, багатий і пророчий набуток письменника донести до нас, аби ми відчули любов до України так, як її відчував поет і про яку він сказав: «Госпо - ди, Як я люблю Україну свою! Хочу з любові до неї У ній і померти, І поховатись у ній, Щоб ніхто і ніколи В мене її не відняв, Не зробив сиротою...» Іван Низовий (Фото https://uk.wikipedia.org) ДО ВСЬОГО МАЮ ЩЕ ДВАНАДЦЯТЬ СПРАВ Іван Низовий , український поет-шістдесятник, прозаїк, публіцист, журналіст, просвітянин, громадський діяч
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
