Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 OUR LIFE • December 2022 До всього маю Ще дванадцять справ: Готую на Різдво Дванадцять страв. І кожна страва Має смисл і знак, Свій особливий Небуденний смак... Дванадцяти апостолам кажу: «Я прадідівський звичай бережу! Хоч злигодні такі ж, Як до Різдва, Та я спроможусь витворить дива: З картоплі, Із вишень і сушок-груш Зварю вечерю на дванадцять душ, Покращу хоч на мить Дванадцять доль Людей і звірів, птахів і тополь. На покуть, під ікони – Гімн життю! – Поставлю золоту святу кутю, Перехрещусь, Покличу весь наш рід На свят-вечерю: Діда – наперід, Під образи, Бабусю – ліворуч, І маму – справа... Кругле, мов обруч, Родинне коло Мій онук замкне, А в колі – всі, Хто радує мене: Дружина, донька (Навіть блудний син Прилине, Ніби янгол, З верховин); Сестра моя сивесенька З дітьми Й онуками (Не сироти вже ми!); Мій батько (То дарма, що комуніст!) Різдво сьогодні визнає І піст Й не буде святотатствувать Перстом Межи двох пальців Та й перед Христом... Багацько слів Я мовчки прокажу Апостолам – Вони простять олжу, Бо ж голодом заморений Мій дід, А вслід йому Пішов увесь мій рід У потойбічний, Кращий зі світів... Я дуже рід зібрати свій хотів! Я дуже... дуже гірко При куті заплакав, може, вперше у житті... (Низовий І.Д. Душа перецвіта. — Луганськ, 1999. — 129 с.) ІВАН НИЗОВИЙ (3 січня 1942 р. — 30 вересня 2011 р.) –– людина незбагненно цікавої, важкої, містичної долі. Пророчий поет сучасності, про себе писав: «Я — Низовий! І цим я все сказав. Стою внизу, В низах свого народу. З козацького, Із низового роду Я викотивсь — Кровинка і сльо - за!». Він ніколи не соромився та не боявся зізна - ватися в любові до України. І переймався тим, що українці втрачають свою ментальність. Він успіш - но закінчив факультет журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка; чимало років прожив у Луганську; підтримував зв’язки і дружив з Грицьком Чубаєм та Ігорем Ка - линцем. За життя видано дуже мало творів Низо - вого. Однак його донька Леся після смерті батька самовіддано популяризує татову поезію. Аби ці - кавий, багатий і пророчий набуток письменника донести до нас, аби ми відчули любов до України так, як її відчував поет і про яку він сказав: «Госпо - ди, Як я люблю Україну свою! Хочу з любові до неї У ній і померти, І поховатись у ній, Щоб ніхто і ніколи В мене її не відняв, Не зробив сиротою...» Іван Низовий (Фото https://uk.wikipedia.org) ДО ВСЬОГО МАЮ ЩЕ ДВАНАДЦЯТЬ СПРАВ Іван Низовий , український поет-шістдесятник, прозаїк, публіцист, журналіст, просвітянин, громадський діяч
Page load link
Go to Top