Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
19 НАШЕ ЖИТТЯ • Грудень 2022 Дуже часто тепер на старші літа пригадуються мені давно минулі дні. А з поміж них чомусь на перше міс - це просяться наші родинні спомини. Особливо перед очима перебігають картинки своєрідного приготуван - ня вареників на традиційний Святвечір. І я стараюся їх задержати у своїй пам’яті якнайдовше. Бачу простору кухню, великий стіл з розсипаною мукою, а навколо стола нашу велику родину: Дзядзьо Місьо — головний постачальник паляничок, Бабця Нуся — головний «командувач» всього «вареникового дійства» і ціла громада охочих до праці рук — Бабця Маруся, мама Ляриса, внучки Софійка, Ксеня, Мелася та гостя Христя (решта ще в дорозі). Чути лагідний, але рішучий голос Бабці Нусі: «Ти, Міську, край тісто і та - чай тоненькі палянички. Ти, Марусю, ліпи, але глипай одним оком, як ті молоді ліплять, щоб вареники були повні, з животиком і добре заліплені». Усі без жадної опозиції беруться до відповідальної, але приємної співпраці. А ліпити є для кого — Богу дякувати, родина росте! Чути дискретний, притишений голос Бабці Ма - русі: «Меласю, а де животик? Софійко, чи твій вареник на дієті — щось дуже плоский. Ксеню і Христю, чи ваші вареники потребують дихання, бо кожний має дірочку посередині?». Усі без слів беруться до скорої поправки своїх помилок. А ми — старше покоління, добре зна - ємо, що заки Бабця Нуся кине їх у кип’ячу воду, вона перевірить кожнісінький вареник вздовж і поперек. Робота кипить: Дзядзьо Місьо тачає, всі ліплять, а бабця Нуся варить вареники та витягає по одному – обов’язково по одному. З великим задоволенням і насолодою кладе їх на бляху, смарує золотистою па - хучою присмаженою цибулькою (від запаху якої серце в’яне) і чекає терпеливо на другий наклад. Усі веселі, гомонять, розмовляють і над всім тим чути благальний голос Дзядзя Міся: «Нусю, а нема там десь якоїсь “ка - ліки” (розвареного вареника)?». Бабця тримала цілу родину у великім пості. А тут входить Дзядзьо Василь з горнятком у руці: «А ну, по - кушайте і скажіть, чого бракує?». По старому звичаю Дзядзьо приготовляє свою славну медівку. Сиплються поради: «більше меду», «менше гвоздики», «трішечки більше алькоголю», «загусте», «засильне – аж запекло в грудях» і т. ін. І під таке закінчення Бабця Нуся всім наказує: «Йдіть, вбирайтеся гарно та гідно і прихо- РІЗДВЯНИЙ СПОМИН РІЗДВЯНИЙ СПОМИН Ляриса Зєлик , 64-й Відділ СУА ім. Іванни Рожанковської, Округа Ню Йорк діть за дві години на Святвечерю — будете їсти, “щосьте” наварили». І хоч нема вже нікого зі старших головних персо - нажів «Святвечірнього Дійства», до сьогодні ми ще згадуємо з великою ностальгією та неймовірною теплотою, як три покоління разом готувалися до величних днів Божого Народження. *Мову автора збережено
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
