Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
26 WWW.UNWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2020 маршруту. Молоді харків’ яни слова в так ому значенні вже не знають — у сі ці слова є діалектн ою лексик ою. Донбас: лайба і бакаї У Донецьку, як і в Харкові, вкоренилося слово « тремпель » . А на тротуарах тут не бордюр і не бровка, а поребрик. Уродженці Донбасу наполягають, що слово « тормозок », яким у багатьох реґ іонах країни називають прих оплений з дому перекус, суто їхнє, шахтарське. Походить воно від «пригаль - мувати й поїсти » . Тормозок в жодному разі не є синонімом фастфуду. Тормозок завжди смачний, корисний і поживний. У шахтарів, як правило, він складається з хліба, сала або ковбаси, ва рених яєць і картоплі, а також цибулі та солі. «Правильні» тормозки мають бути охайно та щільно заго рнуті в газету, щоб на їжу не потрапляв вугільний пил. Нині словом «тормозком» називають будь - яку їжу, яку беруть на роботу, у школу або на маленькі вилазки на природу. Ще од не популярне донбаське слово — « порожняк » . У побут і воно, як правило, вживається у значенні « дурниця » . Зовсім незрозумілим для приїжджих у Донбас стане слово «б акаї » , найчастіше його можна почути на півдні реґ іону, у Маріуполі. Бака — це водойм а біля мо ря. Версій по - ходження слова дві: від абревіатури БКІ — щось велике кар’єрне; від тюр кського або мо н - гольського слова, яке означає бруд, сміття. Купання в баку — намір небезпечний для здоров’ я, але у маріупольців вони користуються популярніс тю. А якщо ви почуєте від донеччан с лово « лайба » — це ще не означає, що вони мають на увазі двощогло вий човен з косими вітрилами. « Лайба » по - донецьки — велосипед. Іноді слово може вживатися до автомобіля або навіть шприца, хоча в такому сенсі його можна по чути дуже рідко. Ще од не слово з різними смислами — « кіндейка » . На Росії так нази - вають невелику річечку, а в Донбасі — малень - ку кімнатку або тісне службове приміщення. Гал ичина: шляк і філіжанка Галицький го вір, на думку істинних гали - чан, — це чиста ук раїнська мова з міні маль - ними вкрапленням польської, німецької та угорської. Хоча для людини, котра володіє тільки літературною українською мовою, галицька мова здається май же іноземною. Адже іноземні слова, запозичені у сусідів, місцеве населення примудр илося переробити на свій, тільки йому зрозумілий, лад. Однак не будемо суворі до жителів Західної України, адж е їхній слов - никовий за пас — це істо ри ч ні нас - лідки за воюван - ня за хід ноукра їн - сь ких зе мель Поль ською, Ав ст - ро - Угорською ім - пе рією і навіть монголо - татар сь - кою ордою. А те, що галичани досі зберегли в пов - сякденній мові місцевий коло - рит, тільки додає їм честі або го - нору, як вони самі люблять висло в - люватися. Ось з любові і почнемо. На Галичині не ко ханки, а любаски. І вони не цілу ють в губи, а цьомають в бузю. Розлючені суперниці нази - вають цих дам шльон драми . У відповідь принижені дружини чують від розлучниць: « А шляк би трафив цю мантелепу ». Або ромунду, оферму, лейбу, що означає « швидше б бол ячка згубила цю безглузду особу» . Але життя йде, і дружини продовжують своїм благовірним прасувати залізком або же - ліском (праскою) маринарки, ногавиці і спідні (піджаки, штани, кальсони), вар ити в баняках зупу та драглі з когута (в каструлях суп і холодець з півня), застеляти столи обрусом ( скатертинами), а канапи (дивани) красивими капами (покривалами). Ґ аздині (господині) завішують вікна ладними фіранками (гарними завісками), смажать на пате льні пляцки з бул ь - би (деруни на сковорідці), пуцу ють виходок (чистять туалет) і вкривають своїх благ овірних теплими коциками (ковдрами). Водно час , га - лицькі любаски, сидячи у зручному фотелі (крі - слі), мріють про слі чн ого фацет а (пред - ставницьк ого хлопц я ) , тільки б він не виявився нарваним батяром, вар’ ятом або вогірем, тобто безшабашним гультіпакою, нен ормальним або сексуально стурбованим. Головне, дочекатися години, коли вона зможе зробити фризуру (за - чіску), насмарувати писок (намазати губи), взути мешт и на обцасах (туфлі на підборах), одягти сукню з відкритими раменами (пле - чима) і вельон з пацьорками (фату з нами - стинками)! А потім — влаштувати дефіляду (гулянку) і підняти келішки (чарки) за молодят. Але може вийти й так, що зовсім скоро, ликаючи сльоз и, виданиця (потенційна наречена) розповість кол іжанці (подрузі) за Обкладинка словника М. Шкрумеляка.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
