Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
26 WWW.UNWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2020 маршруту. Молоді харків’ яни слова в так ому значенні вже не знають — у сі ці слова є діалектн ою лексик ою. Донбас: лайба і бакаї У Донецьку, як і в Харкові, вкоренилося слово « тремпель » . А на тротуарах тут не бордюр і не бровка, а поребрик. Уродженці Донбасу наполягають, що слово « тормозок », яким у багатьох реґ іонах країни називають прих оплений з дому перекус, суто їхнє, шахтарське. Походить воно від «пригаль - мувати й поїсти » . Тормозок в жодному разі не є синонімом фастфуду. Тормозок завжди смачний, корисний і поживний. У шахтарів, як правило, він складається з хліба, сала або ковбаси, ва рених яєць і картоплі, а також цибулі та солі. «Правильні» тормозки мають бути охайно та щільно заго рнуті в газету, щоб на їжу не потрапляв вугільний пил. Нині словом «тормозком» називають будь - яку їжу, яку беруть на роботу, у школу або на маленькі вилазки на природу. Ще од не популярне донбаське слово — « порожняк » . У побут і воно, як правило, вживається у значенні « дурниця » . Зовсім незрозумілим для приїжджих у Донбас стане слово «б акаї » , найчастіше його можна почути на півдні реґ іону, у Маріуполі. Бака — це водойм а біля мо ря. Версій по - ходження слова дві: від абревіатури БКІ — щось велике кар’єрне; від тюр кського або мо н - гольського слова, яке означає бруд, сміття. Купання в баку — намір небезпечний для здоров’ я, але у маріупольців вони користуються популярніс тю. А якщо ви почуєте від донеччан с лово « лайба » — це ще не означає, що вони мають на увазі двощогло вий човен з косими вітрилами. « Лайба » по - донецьки — велосипед. Іноді слово може вживатися до автомобіля або навіть шприца, хоча в такому сенсі його можна по чути дуже рідко. Ще од не слово з різними смислами — « кіндейка » . На Росії так нази - вають невелику річечку, а в Донбасі — малень - ку кімнатку або тісне службове приміщення. Гал ичина: шляк і філіжанка Галицький го вір, на думку істинних гали - чан, — це чиста ук раїнська мова з міні маль - ними вкрапленням польської, німецької та угорської. Хоча для людини, котра володіє тільки літературною українською мовою, галицька мова здається май же іноземною. Адже іноземні слова, запозичені у сусідів, місцеве населення примудр илося переробити на свій, тільки йому зрозумілий, лад. Однак не будемо суворі до жителів Західної України, адж е їхній слов - никовий за пас — це істо ри ч ні нас - лідки за воюван - ня за хід ноукра їн - сь ких зе мель Поль ською, Ав ст - ро - Угорською ім - пе рією і навіть монголо - татар сь - кою ордою. А те, що галичани досі зберегли в пов - сякденній мові місцевий коло - рит, тільки додає їм честі або го - нору, як вони самі люблять висло в - люватися. Ось з любові і почнемо. На Галичині не ко ханки, а любаски. І вони не цілу ють в губи, а цьомають в бузю. Розлючені суперниці нази - вають цих дам шльон драми . У відповідь принижені дружини чують від розлучниць: « А шляк би трафив цю мантелепу ». Або ромунду, оферму, лейбу, що означає « швидше б бол ячка згубила цю безглузду особу» . Але життя йде, і дружини продовжують своїм благовірним прасувати залізком або же - ліском (праскою) маринарки, ногавиці і спідні (піджаки, штани, кальсони), вар ити в баняках зупу та драглі з когута (в каструлях суп і холодець з півня), застеляти столи обрусом ( скатертинами), а канапи (дивани) красивими капами (покривалами). Ґ аздині (господині) завішують вікна ладними фіранками (гарними завісками), смажать на пате льні пляцки з бул ь - би (деруни на сковорідці), пуцу ють виходок (чистять туалет) і вкривають своїх благ овірних теплими коциками (ковдрами). Водно час , га - лицькі любаски, сидячи у зручному фотелі (крі - слі), мріють про слі чн ого фацет а (пред - ставницьк ого хлопц я ) , тільки б він не виявився нарваним батяром, вар’ ятом або вогірем, тобто безшабашним гультіпакою, нен ормальним або сексуально стурбованим. Головне, дочекатися години, коли вона зможе зробити фризуру (за - чіску), насмарувати писок (намазати губи), взути мешт и на обцасах (туфлі на підборах), одягти сукню з відкритими раменами (пле - чима) і вельон з пацьорками (фату з нами - стинками)! А потім — влаштувати дефіляду (гулянку) і підняти келішки (чарки) за молодят. Але може вийти й так, що зовсім скоро, ликаючи сльоз и, виданиця (потенційна наречена) розповість кол іжанці (подрузі) за Обкладинка словника М. Шкрумеляка.
Page load link
Go to Top