Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 17 СТОРІНКАМИ ЛІТОПИСУ СУА До 100 - річчя Союзу Українок Америки Якщо не знаєш минулого, то не зможеш будувати майбутнє. Людям, родинам, організаціям і країнам варто пам’ятати свою історію, знати етапи свого становлення — до дрібниць, до маленьких деталей, а часом і до глибин емоційного сприймання. Інакше як зрозу міємо наше сьогодення, що є результатом вікових традицій і натхненної, напруженої праці багатьох поколінь? Як зможемо збуд увати своє майбутнє, наріжним каменем якого є накопичений досвід на ших попередників? І чи можливо, щоб ті, хто буде після нас, залишил ися без наших здобутків? Саме тому, йдучи назустріч ювілею нашої організації, маємо сплачувати данину глибокої вдячности в сім, хто її вибудовував, збагачував славу, створював традиції діяль ності та закладав фундамент для майбутніх поколінь. А як не вивчати при цьому зібрану та накопичену упродовж десятків років, закарбовану у слові історію СУА, що детально та проникливо віддз еркалювалася на сторінках «Нашого життя»?! Аби глибше пізнати т а зрозуміти українсь ку жінку та українців, яких доля закинула до Америки, щоб більше відчути глибинну сутність на шої організації, я охоче читаю старі, пожовклі від часу сторінки літопису СУА... Читаю і щоразу повторюю: «Дуже часто все нове — то добре забуте старе». Бо минуле нашої організації якось аж занадто показово вплітається в на ше сьогодення, діяльність союзянок (навіть з довоєнних і повоєнних років минулого століття) зачіпає наші будні, коректує наші плани , а часом видається надійним дороговказом. І ви глядає, ніби наші попередниці знали щось про н ас, передбачали наші проблеми та залишили по собі мудрі підказки для майбутніх поколінь. Одну з «оптимістично - дієвих» візій описала у журналі «Наше життя» за липень 1945 - го р . Клявдія Олесницька (друкувалася пі д псевдо К. О.) — на той час головна редакторка літопису. Якщо у її дописі «Вакації» під війною на Сході розуміти і теперішню війну в Україні, а до «спекотного літа», що виганяє людей з великих міст на природу, також додати обмеження у діях, спричинене кар анти н ом , то відстань довжиною у 75 років відразу скоротиться і зникне . Хіба що під час читання наш слух особливо милувати муть деякі слова, незвичні для сьогодення мовні інтонації та стилістичні звороти. Але щоб читач зміг зануритися у ті часи, подаємо текс т допису мово ю ор иґіна лу. ВАКАЦІЇ Приходять гарячі літні місяці і природа так дошкулює, що починаємо тратити охоту до всего, опановані одним лиш бажанням відпочинку. І ось трапляється нагода найти цей тиждень - два відпочинку, вирватися з розпечено го на червону грань міста, налюбуватися природою, подихати здоровим чистим воздухом. Користа ємо з цего добра повними пригорщами стараючись забути про цілорічне житт я в місті, з його турботами, тягарами та невигодами. Виїжджаючи прирікаємо собі навіть не ці кавитися цим, що могло б нас турбувати. Постановляємо собі забути про війну, не заглядати до газет, не слухати paдієвих новин. Одним словом — тікаємо від всего, що загрожує нашим нервам, відпочинкові, спокійній думці. Такої передишки та зміни треба кожній людині для здоровля її тіла та духа. А ле воно не значить, і не сміє значити, що літні місяці — це вже повний застій у громадському житті та праці, яка мусить завмир ати на час поки люди відпочинуть до схочу. Є громадські справи так пильні, є завдання так ве ликі, що з них не можна зводити ока та про них забувати у ніяку хвилю.
Page load link
Go to Top