Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 17 СТОРІНКАМИ ЛІТОПИСУ СУА До 100 - річчя Союзу Українок Америки Якщо не знаєш минулого, то не зможеш будувати майбутнє. Людям, родинам, організаціям і країнам варто пам’ятати свою історію, знати етапи свого становлення — до дрібниць, до маленьких деталей, а часом і до глибин емоційного сприймання. Інакше як зрозу міємо наше сьогодення, що є результатом вікових традицій і натхненної, напруженої праці багатьох поколінь? Як зможемо збуд увати своє майбутнє, наріжним каменем якого є накопичений досвід на ших попередників? І чи можливо, щоб ті, хто буде після нас, залишил ися без наших здобутків? Саме тому, йдучи назустріч ювілею нашої організації, маємо сплачувати данину глибокої вдячности в сім, хто її вибудовував, збагачував славу, створював традиції діяль ності та закладав фундамент для майбутніх поколінь. А як не вивчати при цьому зібрану та накопичену упродовж десятків років, закарбовану у слові історію СУА, що детально та проникливо віддз еркалювалася на сторінках «Нашого життя»?! Аби глибше пізнати т а зрозуміти українсь ку жінку та українців, яких доля закинула до Америки, щоб більше відчути глибинну сутність на шої організації, я охоче читаю старі, пожовклі від часу сторінки літопису СУА... Читаю і щоразу повторюю: «Дуже часто все нове — то добре забуте старе». Бо минуле нашої організації якось аж занадто показово вплітається в на ше сьогодення, діяльність союзянок (навіть з довоєнних і повоєнних років минулого століття) зачіпає наші будні, коректує наші плани , а часом видається надійним дороговказом. І ви глядає, ніби наші попередниці знали щось про н ас, передбачали наші проблеми та залишили по собі мудрі підказки для майбутніх поколінь. Одну з «оптимістично - дієвих» візій описала у журналі «Наше життя» за липень 1945 - го р . Клявдія Олесницька (друкувалася пі д псевдо К. О.) — на той час головна редакторка літопису. Якщо у її дописі «Вакації» під війною на Сході розуміти і теперішню війну в Україні, а до «спекотного літа», що виганяє людей з великих міст на природу, також додати обмеження у діях, спричинене кар анти н ом , то відстань довжиною у 75 років відразу скоротиться і зникне . Хіба що під час читання наш слух особливо милувати муть деякі слова, незвичні для сьогодення мовні інтонації та стилістичні звороти. Але щоб читач зміг зануритися у ті часи, подаємо текс т допису мово ю ор иґіна лу. ВАКАЦІЇ Приходять гарячі літні місяці і природа так дошкулює, що починаємо тратити охоту до всего, опановані одним лиш бажанням відпочинку. І ось трапляється нагода найти цей тиждень - два відпочинку, вирватися з розпечено го на червону грань міста, налюбуватися природою, подихати здоровим чистим воздухом. Користа ємо з цего добра повними пригорщами стараючись забути про цілорічне житт я в місті, з його турботами, тягарами та невигодами. Виїжджаючи прирікаємо собі навіть не ці кавитися цим, що могло б нас турбувати. Постановляємо собі забути про війну, не заглядати до газет, не слухати paдієвих новин. Одним словом — тікаємо від всего, що загрожує нашим нервам, відпочинкові, спокійній думці. Такої передишки та зміни треба кожній людині для здоровля її тіла та духа. А ле воно не значить, і не сміє значити, що літні місяці — це вже повний застій у громадському житті та праці, яка мусить завмир ати на час поки люди відпочинуть до схочу. Є громадські справи так пильні, є завдання так ве ликі, що з них не можна зводити ока та про них забувати у ніяку хвилю.
Page load link
Go to Top