Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 2020 W WW. UNWLA.ORG 1 5 І У ПСАЛМАХ ВОСКЛИКНІМ ЙОМУ Переспіви із Книг Псалмів Від редакції . Читачі вже мали нагоду доторкнутися до слова Творця, яке автор Святослав Левицький пропускає через свою душу та заримовує (див. « Наше життя » за червень мі сяць 2020 - го р.) У Псалмах - переспівах, що їх продовжуємо друкувати, коже н відчу є і нео бмежену та всеохоплюючу любов Всевишнього до нас, і неабиякої глибини й тужливості серце самого автора, що говорить віршованими рядками. А правдивіше — не «говорить», але «співає»... Страждає хтось між вами? Хай молиться. Радіє хтось? Хай псалми спів ає. Послання Апостола Якова. 5,13. ПСАЛОМ 5. Рання молитва Послухай, Боже, мою мову, Зверни увагу на зідхання, Молюся вдосвіта я знову, Прислухайсь до мого благання. Господь не любить беззаконня, Нема лукавим місця в Нього, Впадуть нечисті у безодню, Б о г вигубить лихого й злого. З Його великої бо ласки Ввійду я в дім святого храму, До Господа приклякну в страсі, Щоб ввів мене в святую правду. Веди мене в дороги правди, Не дай ворожим на поталу, Їх серце – пропасть, язик гада, Хай мовчки зійдуть до Шео лу. Скарай їх, Господи, за кривду, Від замислів своїх хай згинуть, Бо ворохоблять проти Тебе, А праведні до Бога линуть. Серцями в радості своїми Шукатимуть Тебе повіки Всі ті, що звуть Тебе устами. Господь всіх праведних - утіха. О Боже, праведним дай силу, Як щит міцний, подай нам ласку. Опора тим, що Тобі вірні, Забрало від напасти. ПСАЛ ОМ 39. Незначність людини перед Богом Я мовив: — язиком щоб не згрішити, Свої дороги пильнувати буду, Уздечку на губах буду носити, Поки передо мною грішні люди . Я занімів, замовкнув понад міру, Моє від болю серце запалало, Від дум вогнем нутро немов горіло, І на язик мій навернулось слово: — Скажи, коли моя прийде кончина, Щоб знав я, скільки жить мені на світі? Продовж на кілька п’ядей мою днину, Щоби моє без силля зрозум іти. Вона мов подув – кожная людина, Лише як тінь проходять світом люди, Дарма лиш метушаться без причини, Громадять. Хто ж збирати буде? Й тепер, о Боже, що я дожидаю? Надія лиш моя в Тобі одному. Я занімів, я уст не розтуляю, Не дай мене на глум дурному. Удар Твій, Боже, відверни від мене, Я від руки Твоєї проп адаю, Я знаю, Господи, що за провину Людину карами справляєш. Те нищиш наче міль, що в нього миле, Людина — подув вітру лиш сухого. Почуй молитву, що до Тебе лине, Схили но вухо до б лагання мого. Почуй ридань моїх гіркії сльози, Я приходень, чужинець я у Тебе, Як всі батьки мої, лиш перехожий, Мені й моїй душі спочинку треба. І відверни святі від мене очі, Хай серцем і душею відпочину, Пожити дай в земному щасті, Отче, Поки навіки л яжу в домовин у.
Page load link
Go to Top