Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2019 ДЕБАЛЬЦІВСЬКИЙ КОТЕЛ 18 - го люто го виповнюється чотири р о к и драматичн ому виходу українських військових з оточення в Дебальцевому, що відбувалося під обстр ілами та у період « припинення вогню » . Тоді, після тривалої оборони стратегічного пункту, попри оголошене у Мінську перемир’я, українських військових взяли у щільне оточення б ойовики та російські найманці. В ійськове командування України домовилося з Кремлем про « коридор » для хлопців. Але к оли українські вояки пішли ним, то опинилися під шквальним вогнем супротивника. За деякими даними, н а дві з половиною тисячі українців кинули близько сімнадцяти тисяч добре озброєних російських військових. Дорога, якою їхал и українські військовослужбовці, перетворилася у пекло. Там загинули сотні бійців, ще більше отримали поранення і пропали безвісти . Втрати стали одними з найбільших в неоголо шеній українсько - російській війні. З а даними Міноборони, під час бойових дій в рай оні Дебальцевого з 15 - го січня по 18 - го лютого 2015 - го р . загинуло 110 військовослужбовців, 270 поранен о , 7 взят о у полон і 18 зникл о безвісти. Після тривалої оборони міста 2 0 - го лютого українські військові повністю вийшли з Дебальцеве (н ині Дебальцеве кон тролюють бойовики так званої « ДНР » ) . ...Чотири р оки нестримного болю та невимовної туги батьків за свої ми діт ьми , які не повернулися з того пекла. Тетяна Малахова Б ілявий Дмитрик з тихих Броварів Прийшов з війни поранений, без пальців, Бо танк його — немов сірни к згорів! Він т иждень пішки йшов з Дебальцеве. А побратим Михайло з Закарпаття Л ежить в шпиталі без руки і ніг. Він навпаки — так мріяв про багаття, Коли його засипав в полі сніг. А десь у В ідні марять вальсами, Яке їм діло – хто такі «укропи»? І де та Ук раїна, те Дебальцеве? Це ж так далеко від Європи! Лунає у повітрі Ференц Лист, У сні приходять ритми сальси... Лежить без ніг Михайлик — танцюрист, А Дмитрик — піаніст — без пальців. В Європі — мир, весна, вогні! Які там « будапешти », меморандум! А наші хлопці — на війні. С обою закривають світ від банди! СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ Наші славні Союзянки! Прочитала в журналі «Наше життя» за жовтень 2018 - го р. статтю «Життя, гідне подиву», присвячену 120 - й річниці від дня народження Неоніли Селезінки. Хочу подякувати Надії Гось, Голові Радехівської районної організації «Союз Українок», за чудову статтю! Я була здивована та вражена. Адже дві талановиті сестри , д онечки Неоніли , були активними союзянками 83 - го В ідділу : Ірена Чума — талановита піаністка, яка нав чалася в консерваторії ім . .Лисенка у Станіслава Людкевича , а її сестра , Ольга Гаєцька – знаменита дит яча письменниця . Творчість О . Гаєцької була багатогранною — Ольга ще й була поетесою. І Ірена Чабан (довголітній україномовний редактор « Нашого життя » ) до пома гала їй видати збірку поезій. Дізнавшись , що в мене є малолітній син , п . Ольга подарувал а мені свої дві дитячі книжечки — чудово написані та г арно ілюстровані . Я зберегла ї х і буду читати ще своїм онукам. Дуже добре пам’ятаю , як я приходила на свої пер ші збори 83 - го В ідділу 15 років тому . У « культурно - освітній » частині засідання (така частина засідання у відділі збереглася й донині — ї ї веде теп ер Леся Юзенів) бл. пам’ яті Ірена Чума чудово грала на фортепіяно . Дізнавшись , що вона закінчила консерваторію , я ніколи вже не мала сміливост и грати в її присутності на фортеп і яно сама . Ці дві сестри були яскравими особистостями, у кра їнськими аристократка ми . Я вдячна долі , що мала м ожливість з ними спілкуватися. Благословенні Богом Українки, Шляхетні пані, мудрі берегині! Не знає світ достойнішої жінки, Ніж та, що народилась в Україні. Люба Шатанська , г олова 83 - го В ідділу СУА , Ню Йорк .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
