Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2019 ДЕБАЛЬЦІВСЬКИЙ КОТЕЛ 18 - го люто го виповнюється чотири р о к и драматичн ому виходу українських військових з оточення в Дебальцевому, що відбувалося під обстр ілами та у період « припинення вогню » . Тоді, після тривалої оборони стратегічного пункту, попри оголошене у Мінську перемир’я, українських військових взяли у щільне оточення б ойовики та російські найманці. В ійськове командування України домовилося з Кремлем про « коридор » для хлопців. Але к оли українські вояки пішли ним, то опинилися під шквальним вогнем супротивника. За деякими даними, н а дві з половиною тисячі українців кинули близько сімнадцяти тисяч добре озброєних російських військових. Дорога, якою їхал и українські військовослужбовці, перетворилася у пекло. Там загинули сотні бійців, ще більше отримали поранення і пропали безвісти . Втрати стали одними з найбільших в неоголо шеній українсько - російській війні. З а даними Міноборони, під час бойових дій в рай оні Дебальцевого з 15 - го січня по 18 - го лютого 2015 - го р . загинуло 110 військовослужбовців, 270 поранен о , 7 взят о у полон і 18 зникл о безвісти. Після тривалої оборони міста 2 0 - го лютого українські військові повністю вийшли з Дебальцеве (н ині Дебальцеве кон тролюють бойовики так званої « ДНР » ) . ...Чотири р оки нестримного болю та невимовної туги батьків за свої ми діт ьми , які не повернулися з того пекла. Тетяна Малахова Б ілявий Дмитрик з тихих Броварів Прийшов з війни поранений, без пальців, Бо танк його — немов сірни к згорів! Він т иждень пішки йшов з Дебальцеве. А побратим Михайло з Закарпаття Л ежить в шпиталі без руки і ніг. Він навпаки — так мріяв про багаття, Коли його засипав в полі сніг. А десь у В ідні марять вальсами, Яке їм діло – хто такі «укропи»? І де та Ук раїна, те Дебальцеве? Це ж так далеко від Європи! Лунає у повітрі Ференц Лист, У сні приходять ритми сальси... Лежить без ніг Михайлик — танцюрист, А Дмитрик — піаніст — без пальців. В Європі — мир, весна, вогні! Які там « будапешти », меморандум! А наші хлопці — на війні. С обою закривають світ від банди! СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ Наші славні Союзянки! Прочитала в журналі «Наше життя» за жовтень 2018 - го р. статтю «Життя, гідне подиву», присвячену 120 - й річниці від дня народження Неоніли Селезінки. Хочу подякувати Надії Гось, Голові Радехівської районної організації «Союз Українок», за чудову статтю! Я була здивована та вражена. Адже дві талановиті сестри , д онечки Неоніли , були активними союзянками 83 - го В ідділу : Ірена Чума — талановита піаністка, яка нав чалася в консерваторії ім . .Лисенка у Станіслава Людкевича , а її сестра , Ольга Гаєцька – знаменита дит яча письменниця . Творчість О . Гаєцької була багатогранною — Ольга ще й була поетесою. І Ірена Чабан (довголітній україномовний редактор « Нашого життя » ) до пома гала їй видати збірку поезій. Дізнавшись , що в мене є малолітній син , п . Ольга подарувал а мені свої дві дитячі книжечки — чудово написані та г арно ілюстровані . Я зберегла ї х і буду читати ще своїм онукам. Дуже добре пам’ятаю , як я приходила на свої пер ші збори 83 - го В ідділу 15 років тому . У « культурно - освітній » частині засідання (така частина засідання у відділі збереглася й донині — ї ї веде теп ер Леся Юзенів) бл. пам’ яті Ірена Чума чудово грала на фортепіяно . Дізнавшись , що вона закінчила консерваторію , я ніколи вже не мала сміливост и грати в її присутності на фортеп і яно сама . Ці дві сестри були яскравими особистостями, у кра їнськими аристократка ми . Я вдячна долі , що мала м ожливість з ними спілкуватися. Благословенні Богом Українки, Шляхетні пані, мудрі берегині! Не знає світ достойнішої жінки, Ніж та, що народилась в Україні. Люба Шатанська , г олова 83 - го В ідділу СУА , Ню Йорк .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
