Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 35 голоси інших птахів, але Сіроманець не звертав уваги на їх галас. Раптом почувся голосний писк зайця Стрибайка: – Що ти хочеш робити, старий дурню!? Хіба ти не бачиш, кого ти притиснув своїми смердючими лапами!? Сіроманець здивовано подивився на незвично сміливого зайця і гордо пробурчав: – То ходи сюди, відомий боягузе, я тебе схрупаю, як тобі шкода цього зайду. – Зараз таки піду. Ти добре придивись спочатку до того, кого ти тримаєш в ла- пах. Хіба не бачиш, що це принц перед тобою, наслідник царя всіх звірів Лева Великого. Ти своїм розумом, що коротший за мого хвоста, не можеш того зрозуміти, чому так звірі веселилися і танцювали на поляні. Не дійшло до твоєї порожньої голови? – А чому? – запитав спантеличений вовк. – А тому, що в нас свято, бо до нашого лісу завітав сам Лев Великий зі своїм сином, якого ти тиснеш лапами до землі. Ось він вже недалеко, то й роздере тебе на шматки за твій злочин і спробу зірвати наше свято. Сіроманець, дещо спантеличений почутим від зайця, почав придивлятися пиль- ніше до Воркіта. Сумніву не було в подібності кота до лева, але маленький зріст Воркіта супроти Лева викликав певний сумнів у словах Стрибайка. І тут на допомогу Стрибайкові прийшла сойка Синьобока, яка докладно вміла імітувати голоси і птахів, і звірів. Правда, вона на знала голосу Льва, бо ніколи його не бачила і не чула, то проімітувала голосний рев тепловоза. – Ось чуєш, вовче, голосний рев царя Лева? Він вже близько позаду тебе! – Де!? – підскочив переляканий вовк і повернувся всім тулубом в другу сторону. Воркіт не загаявся зірватись з місця і за мить вже сидів на дереві поруч з вивіркою Цокотухою та єнотом Полоскуном. – Ха! Ха! Ха-ха! – реготався весь ліс. Вовк Сіроманець, скрегочучи від злості і встиду зубами, що його так зумів обдурити куцохвостий заєць, підтюпцем подався до свого лісу. А Воркіт, переконавшись, що небезпека проминула, зліз з дерева і промовив до зайця Стрибайка: – Дякую тобі, друже! І не журись, що в тебе хвіст короткий. Бо як ми сьогодні всі переконалися, що щастя треба шукати не у хвості. То якби ти не старався, хвоста свого не спіймаєш. Отак-то! Святослав Левицький.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
