Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 23 СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ “Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, Як їх почує!...” Тарас Шевченко У сьогоднішній розмові про родинне виховання поговоримо про значення Слова у спілкуванні з дітьми. Цей найбільший скарб усіх часів і народів незамінимо прислуговує у вихованні нових поколінь. Слово Боже і Слово батьківське – по- няття святі. Маємо багато гідних прикладів, як вміло використовували їх у родинах, що дали світові видатних осіб. Все починається із слів першої молит- ви, колискової і веде до засвоєння християн- ських принципів, виховання добрих звичок. Відомо, що моральний багаж, найцінніші яко- сті людини формуються у період щебетливого дошкілля, що удосконалювати, шліфувати душу дитини треба у її першому десятилітті за домашнім станом. Сила Слова незамінна. Через любляче і мудре слово рідних передаються почуття, віра, поняття. Уявіть, які нещасні ті, що не чують, що не можуть висловити думку, мрію, захоп- лення... Тому, дорогі батьки, – не мовчіть! Нав- чайте дитину, зігрівайте словом, спілкуйтеся радісно і змістовно, привчаючи дитину зма- лечку поважати слово, говорити гарною мо- вою, чітко висловлюватись. При цьому пояс- ніть, що у цікавої і освіченої людини мова є багатшою, вишуканою, а не просто ужитко- вою. Доведіть, якими величними можуть бути слова – звертання до Бога, до Батьківщини, до матері, до героїв і якими грізними до ворогів народу і злочинців. Українська мова така милозвучна і ла- гідна, що, здається, створена саме для спілку- вання з дітьми. Невичерпна мовна скарбниця дає широкі можливості нових словотворень. Слово зігріває душу кожного, заспокоює, лі- кує. Любляча матір у повній мірі повинна цим користатися, підшукувати найлагідніші слова- перлини у розмові із дитям – найдорожчим Божим даром у житті. Найчастіше це проявляється у звертан- нях. Тут доня – сонечко, ластівочка, квіточка, зіронька, ясочка, пташечка, а синок – соколик, промінчик, мамине золото і т.д. а скільки ва- ріянтів імені можна творити за допомогою су- фіксів – Олюся, Оленька, Олюнька, Ольчик, Оленятко; чи – Юрась, Юрасик, Юрчик, Юрцьо. Кожне слово має зміст і певну енерге- тику, яка переходить у дитяче серденько – і дитина світлішає, м’якне. Переймається по- чуттям вдячності. У спілкуванні з дитиною ду- же важливо не забувати про такі чарівні слова як “прошу”, “дякую”, “будь-ласка”. Вчені довели, що лагідне слово приско- рює навіть ріст кімнатної рослинки, емоційно впливає на поведінку домашніх тварин – вони виспівують, мурликають, вертять хвостиком, ластяться. А оповита увагою, зігріта материн- ським словом дитина пронесе це тепло крізь усе життя і передаватиме іншим. Знала щасливу бабуню, котрій вже до- рослий онук, де б він не бував, видзвонював щотижня по 2-3 рази, лагідно звертавася, зав- жди мав час зацікавлено вислухати її тривоги і поради. Любляча дитина розуміє батьків, гор- диться ними, прислухається до порад, а з ро- ками підтримує рідних, турбується про них, бо, як говорив Т. Шевченко “Раз добром нагріте серце – вік не прохолоне”. Батьківська любов має бути мудрою, не засліпленою. На жаль, є родичі, що надмірною любов’ю калічать дитину, прагнуть створити їй безхмарне, безтурботне життя. Часто такі діти не розуміють значення слів “не можна”, “тре- ба”, “ні!”, “погано”. Роблячи з дитини кумира, “принцесу”, – батьки відгороджують її від ро- динних проблем, праці, потураючи усім заба- ганкам. У такій сім’ї виростають вередуни і марнотратники. Видатний педагог Ж. Ж. Руссо застері- гає нас і від іншої крайності – коли родичі надто суворі, категоричні, постійно повчають дитину. Уникайте повчань – навіть найкра- щих! Дитяча душа бунтується від частих пов- чань, а підлітки взагалі відповідають різкістю на всі дорікання. Витримайте паузу – в інший час, іншими словами переконайте дитину, що не так у його вчинкові, поясніть. Робіть дитину щасливою, не перекидайте на неї свою втому, роздратування. Розділяйте з нею свої болі, проблеми, але без трагізму, з розсудливим оптимізмом. Не соромтеся показати, що часто роз- мовляєте з Господом, радитесь, просите щастя і спокою в родині. Щира сповідь, тиха молитва наодинці розвантажує дитину, заспокоює – то ж привчайте дітей до такого світлого спілку- вання і ви збережете їх від депресії. Закінчення на стор. 30.
Page load link
Go to Top