Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 23 СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ “Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, Як їх почує!...” Тарас Шевченко У сьогоднішній розмові про родинне виховання поговоримо про значення Слова у спілкуванні з дітьми. Цей найбільший скарб усіх часів і народів незамінимо прислуговує у вихованні нових поколінь. Слово Боже і Слово батьківське – по- няття святі. Маємо багато гідних прикладів, як вміло використовували їх у родинах, що дали світові видатних осіб. Все починається із слів першої молит- ви, колискової і веде до засвоєння християн- ських принципів, виховання добрих звичок. Відомо, що моральний багаж, найцінніші яко- сті людини формуються у період щебетливого дошкілля, що удосконалювати, шліфувати душу дитини треба у її першому десятилітті за домашнім станом. Сила Слова незамінна. Через любляче і мудре слово рідних передаються почуття, віра, поняття. Уявіть, які нещасні ті, що не чують, що не можуть висловити думку, мрію, захоп- лення... Тому, дорогі батьки, – не мовчіть! Нав- чайте дитину, зігрівайте словом, спілкуйтеся радісно і змістовно, привчаючи дитину зма- лечку поважати слово, говорити гарною мо- вою, чітко висловлюватись. При цьому пояс- ніть, що у цікавої і освіченої людини мова є багатшою, вишуканою, а не просто ужитко- вою. Доведіть, якими величними можуть бути слова – звертання до Бога, до Батьківщини, до матері, до героїв і якими грізними до ворогів народу і злочинців. Українська мова така милозвучна і ла- гідна, що, здається, створена саме для спілку- вання з дітьми. Невичерпна мовна скарбниця дає широкі можливості нових словотворень. Слово зігріває душу кожного, заспокоює, лі- кує. Любляча матір у повній мірі повинна цим користатися, підшукувати найлагідніші слова- перлини у розмові із дитям – найдорожчим Божим даром у житті. Найчастіше це проявляється у звертан- нях. Тут доня – сонечко, ластівочка, квіточка, зіронька, ясочка, пташечка, а синок – соколик, промінчик, мамине золото і т.д. а скільки ва- ріянтів імені можна творити за допомогою су- фіксів – Олюся, Оленька, Олюнька, Ольчик, Оленятко; чи – Юрась, Юрасик, Юрчик, Юрцьо. Кожне слово має зміст і певну енерге- тику, яка переходить у дитяче серденько – і дитина світлішає, м’якне. Переймається по- чуттям вдячності. У спілкуванні з дитиною ду- же важливо не забувати про такі чарівні слова як “прошу”, “дякую”, “будь-ласка”. Вчені довели, що лагідне слово приско- рює навіть ріст кімнатної рослинки, емоційно впливає на поведінку домашніх тварин – вони виспівують, мурликають, вертять хвостиком, ластяться. А оповита увагою, зігріта материн- ським словом дитина пронесе це тепло крізь усе життя і передаватиме іншим. Знала щасливу бабуню, котрій вже до- рослий онук, де б він не бував, видзвонював щотижня по 2-3 рази, лагідно звертавася, зав- жди мав час зацікавлено вислухати її тривоги і поради. Любляча дитина розуміє батьків, гор- диться ними, прислухається до порад, а з ро- ками підтримує рідних, турбується про них, бо, як говорив Т. Шевченко “Раз добром нагріте серце – вік не прохолоне”. Батьківська любов має бути мудрою, не засліпленою. На жаль, є родичі, що надмірною любов’ю калічать дитину, прагнуть створити їй безхмарне, безтурботне життя. Часто такі діти не розуміють значення слів “не можна”, “тре- ба”, “ні!”, “погано”. Роблячи з дитини кумира, “принцесу”, – батьки відгороджують її від ро- динних проблем, праці, потураючи усім заба- ганкам. У такій сім’ї виростають вередуни і марнотратники. Видатний педагог Ж. Ж. Руссо застері- гає нас і від іншої крайності – коли родичі надто суворі, категоричні, постійно повчають дитину. Уникайте повчань – навіть найкра- щих! Дитяча душа бунтується від частих пов- чань, а підлітки взагалі відповідають різкістю на всі дорікання. Витримайте паузу – в інший час, іншими словами переконайте дитину, що не так у його вчинкові, поясніть. Робіть дитину щасливою, не перекидайте на неї свою втому, роздратування. Розділяйте з нею свої болі, проблеми, але без трагізму, з розсудливим оптимізмом. Не соромтеся показати, що часто роз- мовляєте з Господом, радитесь, просите щастя і спокою в родині. Щира сповідь, тиха молитва наодинці розвантажує дитину, заспокоює – то ж привчайте дітей до такого світлого спілку- вання і ви збережете їх від депресії. Закінчення на стор. 30.
Page load link
Go to Top