Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2015 ДО 200-ліття АВТОРА МУЗИКИ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ МИХАЙЛО ВЕРБИЦЬКИЙ (1 81 5 – 1 870 рр.) 4 березня цього року припадає 200-та річниця з дня народження Михайла Вербиць- кого – композитора, хорового диригента, свя- щеника УГКЦ, громадського діяча, автора музики Державного Гімну України «Ще не вмерла Україна». До найбільших святинь будь-якого народу належить національний гімн – найви- щий вияв його волелюбних прагнень, духовно- патріотичних устремлінь. Слова і музика гімну змушують кожного з нас підніматися при пер- ших же акордах. Для українців – це гімн «Ще не вмерла Україна». Цікава історія написання слів нашого славня. Перший куплет написав Микола Вер- бицький-Антіох, дворянин, 19-річний студент Петербурзького університету. Разом з ним пісню писав 21-річний студент Київського уні- верситету св. Володимира уроджений шляхтич Тадей Рильський (батько відомого поета Мак- сима Рильського). Обидва вони у 1861 році, в пам’ять про Шевченка відмовились від дво- рянства. А 23-річний викладач Київського жі- ночого пансіонату сестер Лєнц, правнук запо- розького козака Павло Чубинський керував створенням пісні. Виправляв створене хлопця- ми, щоб можна було співати без загрози пот- рапити за це в буцеґарню, створив приспів. А назвав його автором гімну Пантелеймон Ку- ліш, щоб уславити щойно померлого колеґу по Міністерству шляхів сполучень, засновника залізничних училищ, дійсного статського рад- ника (генеральський чин) – Павла Чубинсько- го. Текст вірша відрізняється серед інших широтою осмислення історичної долі україн- ського народу. Тут ми знаходимо заклик до бротьби, віру в безсмертність України, її націо- нальне визволення й культурне піднесення, впевненість невичерпності таланту народу, на- дій на світле майбутнє. Не менш важливу ролю зіграла й музи- ка. Музичне оформлення ввібрало в себе характерні риси українськох народних пісень, має яскраво виражене похідно-маршове зву- чання. Все це в органічній єдності й створило неперевершений патріотичний пафос, завдяки якому пісня пустила глибоке коріння у свідо- мості українців. Той факт, що слова написані на Східній Україні, а музика – на Західній, виглядає сим- Фото із соціяльних мереж. волічно й служить незаперечним доказом нерозривності єдності українського народу. Зливши воєдино слова і музику, пісня нади- хала покоління борців за волю України. Вперше цей твір було виконано у 1864 р. на свято Івана Хрестителя в Перемишлі, де багатотисячний натовп слухав могутній хорал. Починаючи з середини 60-их років ХІХ ст. пісня «Ще не вмерла Україна» стала поши- роюватися від Карпат до Сибіру. Згодом на західно-українських землях (Дрогобич, Львів, Перемишль), а згодом і на Наддніпрянщині та в місцях компактного проживання українців (Канада, США, Бразилія та ін.) Новий імпульс гімну, широке його вживання було в роки встановлення влади УНР і ЗУНР. Слова і музика пісні почали з’являтися у багатьох виданнях у Львові, Києві, Відні, Берліні – українською мовою та в перекладі англійською, німецькою та іншими мовами. Його виконували різні хорові колек- тиви та духові оркестри. По суті, пісня «Ще не вмерла Україна» виконувала функції гімну Української держави. Однак, спеціяльного за- кону, що монополізував би його як єдиний державний гімн, не було. Державний статус пісня одержала лише 15 березня 1939 р. як офіційний гімн Карпатської України. Але Кар- патська Україна проіснувала недовго, угор- ський окупаційний режим заборонив гімн. Свого часу пісню в Наддніпрянській Україні заборонило російське самодержавство
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
