Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 9 них» і сила архистратига Михаїла, патрона Києва...Таким Бог помагає та їх нації. Їх рукою карає неправду і визволяє народи. Їх героїчна душа, їх вируюче серце, їх тверді руки знаходять поміч вищої сили. Їх лише веде шляхом визволення нації Боже провидіння. Такою сильною й глибокою є концепція Шев- ченка Бога і Нації. Недаремно Шевченка без- божно цензурували – і за царату, і за радян- ських часів. З нього намагалися зробити без- божника, атеїста, висмикуючи з контексту його слова. Коли царська цензура щось вирі- зала, то ретельно усе зазначала і коментувала. Наприклад, вилучено цензурою 15 рядків, 20 рядків, 56 рядків. Радянські цензори вилучали усе, що не вкладалося в образ Шевченка – революціонера, атеїста. А на виданих творах писали «Вибране». З такими от «перебрани- ми» текстами і знайомилися радянські люди. «Пішов собі тихо в Київ Святим помолиться», – писав Шевченко. Переробили на «Пішов собі тихо в Київ не святим молитись». Частка «не» докорінно змінює увесь текст. Шевченко писав: «Все покину, і полину до самого Бога молитися...а до того я не знаю...» Закінчення змінили на «Я не знаю Бога...» І подібних прикладів можна навести чимало (про що свідчить, зокрема, доцент Харківського націо- нального університету Микола Зубков, упо- рядник видання «Заборонений Кобзар»). Пре- зентуючи видання, Микола Зубков зазначав, що перевага цього видання у тому, що він виданий за Харківським правописом: «Огієн- ко писав, що потрібно видавати Шевченкові твори за чинним правописом. Коли він це писав, чинним був саме Харківський право- пис. І мені сяйнула думка, а чому б не видати Шевченка саме за харківським правописом. Всього Шевченка ми ніколи не пізна- ємо, бо розпорошено рукописи. Багато спале- но під час війн. Навіть 1964 року спалили саме україніку Академії наук. Нищили нашу істо- рію, а потім дописували, переписували, пере- смикували. Хтозна, можливо і знайдуться ще колись досі невідомі Шевченкові твори». Ми часто повторюємо про те, що треба пізнати, наблизитися до Шевченка справжнього, не хрестоматійного. От тільки дорога до Шевчен- ка (утім, як і дорога до Храму) у кожного своя. Бо змінюються століття, а життя (що є мудрі- шим від нас усіх) все розставляє по своїх місцях. Колосяться золотисті українські жита під одвічним українським небом. І кожне по- коління відкриває свого Шевченка. І питаєть- ся в нього, хто ми і чиїх батьків діти на цій землі... Зрештою, ми і самі повинні зміню- ватися, щоб пізнати Шевченка. Бо зерна шев- ченківської поезії «лише тоді дають плоди, якщо сіятимуться на грунт нашої духовної культури» (Д. Донцов). Шановна пані Редакторко! До цікавого і обширного опису п. Ярослави Ґеруляк про діяльність 64-го Відділу СУА у Ню Йорку з нагоди 60-літнього ювілею хочу додати згадку про працю моєї покійної тети Христі Навроцької. Вона не тільки їздила Америкою з показами української історичної ноші, але й сама шила, виготовляла той одяг. Одночасно Христя Навроцька протягом довгих років заповнювала сторінку харчування в журналі «Наше Життя» чудовими куховарськими приписами. Пані Христя протягом кількох каденцій була головою 64-го Відділу СУА, а також була членом Екзекутиви СУА. Вона була надзвичайно активною членкою 64-го Відділу СУА. Надія Троян, Ватертаун, КТ. До уваги авторів і дописувачів! Просимо надсилати статті, питання та пропозиції українською, або англійською мовою електронною поштою на адресу, яка надрукована на другій сторінці обкладинки журналу “Наше Життя”: unwlaourlife@gmail.com
Page load link
Go to Top