Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2015 свободу та незалежність: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля». Тож не дивно, що творчість поета так органічно вплетена в етнонаціональний духов- ний простір українського народу. І саме тому завдяки величному генієві Тараса відбувають- ся такі тектонічні зрушення у суспільстві, свід- ками яких є всі нині сущі українці. Націо- нальний дух прагне відродити національну та людську гідність громадян України, і це праг- нення освячене генієм безсмертного Тараса. І в цьому він величний та сучасний. Рік 200-ліття Тараса Шевченка – рік наших українських звитяг. Напевно, так вже мало бути записано на скрижалях історії. Поважний ювілей будителя українського Духу зустріли вибухом національної свідомості, бажанням очистити рідну землю від скверни. Тож не дивно, що опір вороги чинять ша- лений. Війна за Україну – то війна, перш за все, за душу народу, особливо, коли йдеться про зовсім юних українців. Адже їх вже не обплутати павутинням брехні, чуток і неправ- дивої інформації. Тому надзвичайно багато важить, чим наповниться український інфор- маційний простір; від його змістовного напов- нення залежить майбутнє України. Що ж, Шевченко і через століття не дає спокою усім яничарам: «Знайшовсь – таки один козак із міліонна свинопасів», читаємо у поемі «Юродивий». Серед мороку засяяла зірка поета, якому судилося стати українським Пророком. «Його мужня душа відкидає трус- ливу ідею XIX віку про безневинно скубану чайку при битій дорозі. Він шукає вини. Де ж він шукає тої вини? Де шукає причин занепаду України, її гноблення, визиску, обернення в рабство, знущання над людською гідністю? Де шукає причин того, що «розкрадають мов овець нас»; що кожний драпіжник безкарно нападає на Україну, неначе «в бур’яні курча». Питається, за що сміє знущатися над нею, як над Яремою, всякий поганець, що «над коза- ками коверзував»? – пише в есеї «Ідеї Шев- ченка про Бога і Націю» Дмитро Донцов. Чи не актуально постають ці питання вже в наші, такі буремні дні? Як бачимо, нічого не змінюється на цій землі, під вічними зорями. І обкрадена Україна, і той самий «драпіжник», що ставить брудний чобіт на нашу землю; і навіть новоявлений козак Ярема, над яким «поганець коверзував» - все це присутнє у новітній історії України. Та Шевченко не лише дає блискучу характерис- тику цьому явищу; він безкомпромісно зриває маски з тих, хто спричинився то цієї націо- нальної катастрофи. Її причина полягає, насамперед, у дегенерації нашої провідної верстви; саме проти неї підіймає свій меч поет. Звироднілі нащадки панства козацького, – ось хто завинив, на думку поета, у політичному, економічному та моральному занепаді Укра- їни. У чому ж була їхня вина? У тому, що в країні, де призначенням кожного було «людей любити і Бога хвалити», розвели пекло. У тім, що насміялися з Христа і з Його Правди: «скрізь неправда, скрізь Господа лають»; «правдою торгують, Господа зневажають». За те і упали всі нещастя на Україну, що її провідна верства відцуралася Бога, насміялася з християнської правди. У Шевченка є ще один важливий момент, на який варто звернути увагу. Каралися не лише «пани лукаві», а й люди, народ. За що ж терпіла вся нація? І хіба можна терпіти, коли над тобою знущаються і зневажають? Шевченко безкомпромісний у своїх висновках: допоки люди будуть покір- ними, як вівці, до тих пір не вийдуть з рабства. Поет глузує: «дрібніють люди на землі, ростуть і висяться царі». Не тому терплять люди, що гноблять їх царі, а тому гноблять, що дрібнішають їхні душі. Коли в жилах нуртує гаряча козацька кров та прокидається прис- пана віками гідність, наслідки відомі. Зреш- тою, усі ми є свідками не лише минулих подій, а безпосередніми учасниками вже новітньої української історії. А геній Тараса Шевченка – понад часом, кличе до боротьби. «Встане Україна, – читаємо в «Кобзарі», – коли ті, що оглухли й похилилися, зірвуться до боротьби за святую правду-волю», за волю Христа. «Сім’ю вольну, нову», нову суспільність, в якій би панувала справедливість Божа, здатні вибороти лише вільні духом люди. Шевченко вживає вираз: «Свята Правда». Тому і вибороти її зможуть тільки люди «святої, козацької крові», «лицарі святії». Якщо хочете знищити неправду – пізнайте правду і боріться за неї. У цьому сенс знаменитого шевченківського – «борітеся – поборете!» Люди, які постали за Божу правду, «поборять» й ворога, й супостата. Бог дає свій меч тим, хто ненавидить зло і готовий битися за правду. «Лиш таким поможе. Лиш тоді з неволі вирветься нація, думає Шевченко, коли серед неї знайдуться лицарі святії, які правду Божу проголосять правдою своєї нації, – пише Дмитро Донцов. – Їм сильним духом помо- жуть – і їх народові – небесні сили. Коло їх та їх справи – «сторожа встане з того світу», не дасть розпинати їх країну. По їх стороні боро- тимуться, їм допомагатимуть «душі правед-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
