Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2015 МОЇ ВРАЖЕННЯ ВІД ПОЇЗДКИ У ВІЙСЬКОВІ ШПИТАЛІ м. ХАРКОВА Я, як представник Союзу Українок Аме- рики в Україні, відвідала поранених наших солдат у двох військових шпиталях міста Хар- кова. Разом зі мною погодився їхати 84-річ- ний репресований отець Петро Зеленюк і народний депутат 7-го скликання Василь Па- зиняк. В Харкові нас супроводжувала волон- терка, яку нам порекомендував народний депутат Єгор Соболєв. Харків нас зустрів пекучим сонцем. Місто живе звичайним мирним життям. На самому початку ми відвідали військово-медич- ний клінічний центр Північного реґіону. Це дуже великий шпиталь, через який проходить найбільша кількість поранених солдат. Відві- давши цей шпиталь, ми неначе побували у всіх куточках України. Бо там лікуються поранені хлопці з Луганська, Донецька, Сумщини, Чер- нігівщини, Житомирської, Волинської, Рівен- ської та інших областей. Зустрівшись з началь- ником шпиталю полковником медичної служ- би Поліщуком Віктором, який дав нам дозвіл на зустрічі з пораненими, в тому числі реані- маційну палату, де лежать важко поранені, які знаходяться на апаратному диханні. Отець Петро Зеленюк відправив молитву і провів обряд Елейопомазання. Заходячи в палати до поранених хлопців, ми побачили, що стіни обклеєні патріотичними дитячими малюнка- ми, а усміхнені поранені хлопці вітались до нас гаслом "Сла- ва Україні!". Ди- тячі малюнки на стінах надзви- чайно зворуши- ли нас, і ми впевнились, що Харків – це справжня Укра- їна. Підполковник з Луганська Єдуард, який втратив ногу, але не втратив любові до життя, до України жартував і усміхався. І коли ми запитали його, чи багато Луганчан захищають свою землю, то він з гордістю сказав, що в його підпорядкуванні цілий батальйон корінних Луганчан. Ми були сильно вражені його жит- тєрадістю, його любов’ю до людей, до своїх солдат, про яких він нам розказував. А усміх- нені обличчя хлопців з Вінничини, які вже за допомогою милиць проводжали нас, які жар- тували і з великою надією чекають, щоб чим скоріше повернутись до своїх побратимів на фронт. Нам вдалось відправити до Львівського шпиталю нашого земляка Івана, який просто- яв весь Майдан і цілий рік захищає Україну, і уже 8 червня літаком був доправлений до Львова. Відвідавши наших хлопців, ми привез- ли їм матеріальну допомогу, але найважли- віше – це те, що вони відчули підтримку, що ми їх любимо, що ми молимось за них, бо вони бережуть нас і нашу Україну. Кожному бійцю- Герою ми пояснювали, що ця пожертва надій- шла від Союзу Українок Америки, які постійно (ще з часів Майдану) допомагають нам у на- шій боротьбі. Бійці виявляли щиру вдячність та низький уклін всім союзянкам Америки, які долучаються до цієї благородної справи. Наша поїздка переконала нас, що Україну не перемогти і разом ми обов'язково переможе- мо. Слава Україні! Марія Фуртак, членка СУУ. Марія Фу ртак і Василь Пазиняк передають матеріальну допомогу від СУА пораненим бійцям. О тець Петро Зеленчу к біля пораненого бійця.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
