Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
20 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2015 СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З НАЙМЕННЯ У кожній родині з появою дитини пос- тає питання, яке ім’я їй дати. Це завдання є дуже відповідальним для батьків. При виборі імені проявляється інтелект родичів, їх віра, розуміння родинних цінностей, поваги до традицій свого народу. Ще в доісторичні часи наші предки надавали цьому великого зна- чення, адже це – особливий дарунок дитині на все життя. Є різні мотиви підбору імені: новона- родженого називають в честь дорогих і шано- ваних родичів, видатних осіб, слідують іменам святих в церковному календарі. Іноді, виби- раючи ім’я, молоді батьки прислухаються до побажань старших членів родини, а буває, що новонародженого називає старший братик або сестричка. Та якби не складалося в родині, цим процесом треба покерувати, щоб необду- мана випадковість в майбутньому не захмарю- вала людині гордості за своє ім’я, а викликала почуття вдячності батькам за вибір. Відшліфовані віками давньоукраїнські імена (Володимир, Всеволод, Людмила, Рос- тислав, Святослав, Ярослав ітд.) пережили багато поколінь і донині ними потішаються в українських родинах. З кінця Х століття із прийняттям християнства закріплюються іме- на грецького, латинського та староєврейського походження (Марія, Анна, Дмитро, Петро, Павло, Софія, Роман, Наталія, Меланія, Іри- на), скандинавські – Ольга, Олег, Ігор. Кожне ім’я носить в собі певний зміст, символ, чи історичну пам’ять і, що дуже важ- ливо, щоб воно гармоніювало з прізвищем, було співзвучним і милозвучним. В часи панування більшовицького без- божництва в догоду уряду або ж з лжепатріо- тичного фанатизму, чи просто в надії зберегти життя в часи особливо жорстоких сталінських репресій появилися в Україні імена – Владлен, Октябрина, Сталіна, Тракторина, Кім ітд. Діти таких родин в майбутньому мали диском- фортні проблеми. В ті часи почалося і пе- рекручування українських імен з метою штуч- ного злиття мов, культур і голослівної «друж- би народів», що властиво було політикою поголовної русифікації. Марусі ставали Маша- ми, Михайлики – Мішами, Васильки – Вася- ми, Катрусі – Катюшами, Олесі – Льошами і Льохами. Але навіть у важких умовах виживання в СССР завжди зоставались виважені мудрістю батьки, які не піддалися асиміляції, примхам моди, а дотримувалися національних та християнських традицій. І таких батьків була більшість. На теренах Америки ситуація з імена- ми серед українців була дещо іншою. В цьому я переконалася, коли вчителювала в суботній школі українознавства. З приємним здивуван- ням зустрічалась тут з іменами українських дітей: Матей, Адам, Маркіян, Дарина, Хрис- тина, Соломія, Богдан, Северин, Тарас. Їх було багато – цікавих, допитливих, з чудовими обличчями, що так гармоніювали з їхніми іме- нами. Можливо, я помиляюся у своїх спосте- реженнях, що частина нашої найновішої іміґрації чомусь більше прагне асимілюватись, ніж ті, що в другому і третьому поколінні народилися в Америці. Їх першими жертвами стають діти з іменами – Зекері, Аналіза, Баб, Джон. А коли багата на ласку душа матері- українки перехлюпує через край в любові до коханої дитини, появляються дивні слово- твори: Зечичок, Зіза, Джанчик. Це звучить штучно і було б смішно, якби не було так сумно. Відрадно, що повертаються часи, коли по всіх усюдах батьки-українці підвищують свою зацікавленість до історії рідного краю, стараються відтворити занедбану народознав- чу культуру, традиції і прагнуть дати дітям оригінальні українські імена. Але також треба пам’ятати і про прадідівську традицію – виби- рати імена за релігійним календарем. Неда- ремно вважають, що дитина буде щасливою, бо разом з іменем отримає опіку святого, іменем якого названа. Отже, дорогі мамусі і татусі, щоб мудро і уважно вибрати ім’я своїй дитині, загляньте до українських церковних календарів. Зви- чайно, можна брати і до уваги те, що деякі українські імена на американському ґрунті дещо губляться, бо часом важко вимовляють- ся. Прикладом можу навести своє ім’я, яке мої учні довго вчилися вимовляти. А я вдячна своєму батькові за своє історичне ім’я і гордо ходжу з ним по землі. Святослава Ґой Стром.
Page load link
Go to Top