Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 11 Як деякі приклади, можна назвати заснування у Львові 1905 року церковного музею, перейменованого згодом у Національ- ний музей, придбання приміщення для худож- ників, заснування Народної Лічниці і Порадні (тобто консультації) для матерів, садівничої школи тощо. Митрополит став співзасновни- ком Земельного Банку у Львові, підтримував "Просвіту", "Рідну школу", бурси для гімна- зійної та ремісничої молоді, "Пласт", якому віддав власну земельну ділянку в Підлютому. 1930 р. він заснував Український Като- лицький Союз, який видавав тижневик "Мета" і журнал "Дзвони", заклав друкарню "Бібльос", де виходив двотижневик "Христос – наша сила" і "Лицарство Пресвятої Богородиці". Будучи монахом-василіянином, Митро- полит Андрей був засновником і нових черне- чих чинів та згромаджень, які немало причи- нилися для піднесення духовності українсько- го народу. І у всій своїй діяльності він ніколи не дбав про своє збагачення, а навпаки, свої особисті великі родові маєтки витрачав на потреби як Церкви, так і потребуючих людей, особливо вдів і сиріт. Який контраст із сучас- ними високими посадовцями та діячами! Сміливо підносив Андрей Шептицький свій голос проти різномастих окупантів та поневолювачів українського народу (наприк- лад, проти польської пацифікації, проти тво- рення штучного голоду на Україні, проти нищення православних церков на Холмщині, Підляшші, Поліссі і Волині, проти насильств німецьких окупантів і т.п.). І з його голосом таки мусіли рахува- тись. Показово, що і свій жахливий злочин – ліквідацію УГКЦ – большевицько-кагебістські органи почали лише після смерті Митрополи- та, хоча документи свідчать, що заплановано це було у Москві ще в 1943 році. Великим є і науковий доробок Митро- полита – праці філософсько-богословські, пра- ці з історії Церкви та інші... Андрей Шептицький був дійсним і по- чесним членом НТШ, "Просвіти" та інших наукових товариств. Велична постать нашого Митрополита є гордістю всього українського народу. Але вона повинна бути і дороговказом нашого пос- тупу. А для цього мусимо знати його діяння, виконувати його заповіти! Пастирські листи Митрополита Андрея Шептицького вражають широтою його погля- дів на життя, розумінням причинно-наслід- кових зв’язків суспільних явищ та гарячим прагненням попровадити рідний, щиро люб- лений народ праведною дорогою. Тож звер- таймося до цих листів! Читаючи Пастирські листи Андрея Шептицького, знаходимо конк- ретні поради-повчання щодо всіх основних проблем у суспільстві: про здоров’я тіла, про сумісність старань, про матеріальні добра та Христової науки, про працю та ощадність, про значення громадських організацій /“Лучіться разом в організації. Заводіть по своїх селах християнські крамниці, громадські шпихлірі та всякі інші пожиточні установи! У нас, священиків, найдете завжди не тільки пораду, але теж (оскільки це буде лише в наших силах) і чинну поміч”/. Особливу увагу приділяв Мит- рополит пропаґуванню принципів тверезого способу життя. Повчальними та актуальними є со- ціяльні концепції Митрополита, котрий пере- конував, що сили народу можна досягти лише через Христа. Він, зокрема, писав: “Тільки такий народ є багатий і сильний, у якому всі, або майже всі (відповідно до свого становища) є заможні. Не багато користі із багатств сус- пільства, коли не розложені вони на всі його верстви, – а по можливості, й на всі одиниці його рівномірно. А таке рівномірне розложен- ня їх неможливе знову без морального закону, який усіх нарівні обов’язує”. Митрополит звертається до тих, хто шукає “економічної сили без моралі, без Бо- жого Закону”: “Неможливий економічний доб- робут без моралі, – бо неможливий він без суспільного ладу. А суспільного ладу нема, – де нема рівноваги прав і обов’язків. А такої рівноваги нема, де нема етики”. “Мораль, потрібна до економічного добробуту, мусить бути незалежною від людей та їхньої самоволі. Мусить однаково обов’язувати! Мусить мати санкцію, вищу, ніж санкції трибуналів світу, – так, що нарушення її каране було б конечно якоюсь безоглядною справедливістю, якої на цьому світі нема. Словом: Мораль, потрібна до заховання суспільного ладу, – отже й до економічного добробуту, мусить бути Божим Законом. Тому нема, і ніколи під сонцем не буде, – другої науки, яка була б відповіднішою дорогою до ладу та економічної сили, як Єван- гелія Ісуса Христа! Бо нема і не буде науки, що в рівній мірі, як Євангелія, заховувала б рівно- вагу прав і обов’язків людей супроти себе, – яка визначувала б границю самолюбства та любови ближнього, яка так легко розв’язувала б труднощі суспільного життя”. Закінчення на стор. 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
