Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 9 ДО 150-ліття ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Митрополит Андрей Шептицький післаний нам Богом Справді, кож- ному народові, кож- ній нації Господь по- силає видатних зем- них пророків, які стають символами своєї нації, її обере- гами, орієнтирами її розвитку на довгі віки. Вже всіма визнано таким пророком українського народу Тараса Шевченка, який став батьком сучасної укра- їнської мови та еталоном синівської любові до України. Та не всі ще усвідомили, що в особі іншої видатної історичної постаті – Митро- полита Андрея Шептицького – маємо Богом даного Духовного Провідника українського народу, який, отримавши від Господа непе- ресічний розум і надзвичайно любляче серце, все своє життя поклав на вівтар любові до України та служінню українському народові. Хоча безбожна й антиукраїнська совєт- ська влада багато зусиль доклала, щоб ство- рити негативний образ цього Велета Духу, тепер більшість неупереджених громадян ро- зуміють, яка це велика і видатна постать. Проте далеко не всі знають його твори, його заклики й стремління, його батьківські повчання, які вельми актуальні і в наш час. Так само не всі розуміють, що Андрій Шеп- тицький був не лише видатною людиною, не лише достойним митрополитом, а й післанцем долі чи, точніше, післанцем Всевишнього Творця до українського народу, щоб подати йому руку помочі в час, коли переповнилась чаша його недолі. Щоб усвідомити небуденність цієї Лю- дини, щоб могти повірити, що це Богом даний українському народові пророк, звернімо пиль- нішу увагу на його біографію. Народився він 29 липня 1865 року у с.Прилбичі Яворівського повіту. Був сином графа Івана Шептицького із давнього бояр- ського роду, який отримав грамоту на земельні володіння від князя Льва ще у 1284 р. У XVIII i XIX ст. окремим представникам цього роду, в тому числі і предкам нашого Митрополита, було надано графський титул. Мати майбутнього Митрополита – Софія – була дочкою польського письменника Олександра Фредра і своїм родовим корінням була з'єднана з королівським родом Собєсь- ких. Синові при хрещенні в костелі було дано ім'я Роман-Олександер-Марія. Вже в силу свого походження йому було забезпечено добробут, кар’єру, безтурботне, щасливе жит- тя. Та він не пішов тим легким протореним шляхом. Задумаймося, чому? Добре вивчивши своє українське (русь- ке, як тоді говорилось) коріння і гостро відчу- ваючи історичну несправедливість щодо укра- їнського народу, він добився дозволу Ватикану і змінив отриманий при хрещенні римо-като- лицький обряд на греко-католицький. І став найвеличнішою постаттю Української Церкви і справжнім Пророком українського народу. Чому обрав такий непростий, нетрадиційний і дуже непрестижний (за тодішніми уявлення- ми) шлях? Юнацький максималізм, роман- тизм чи перст Божий? Роман Шептицький отримав найвищу можливу освіту: навчався в гімназіях Львова і Кракова, студіював право у Кракові і Вроцлаві, у 1888 р. отримав ступінь доктора права. Рік перед тим побував у Києві і Москві, де спілку- вався з професором В. Антоновичем і філосо- фом В. Соловйовим. Звідки потяг до здобуття так різнома- нітних знань? Природня людська допитли- вість чи усвідомлення свого особливого приз- начення? І от цей високоосвічений заможний юнак, подолавши відмовляння рідних, у трав- ні 1887 р. вступає до монастиря отців Васи- ліян. Відбув новіціят у Добромилі. Прийняв чернече ім'я Андрей. 22 серпня 1892 р. був висвячений на священика єпископом Юлія- ном Пелешем. Згодом здобув у Кракові док- торські звання з богослов'я і філософії. Андрей Шептицький був ігуменом монастиря св. Онуфрія у м. Львові, професором теології в домі василіянських студій, єпископом Станис- лавівським. Як розумів своє призначення, Андрей Шептицький висловив вже у "Першому слові Пастиря", зверненому в 1899 році до україн- ського народу. "Вже тільки для Вас маю жити, – для Вас усе посвятити, – ба навіть за Вас, як
Page load link
Go to Top