Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 9 ДО 150-ліття ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Митрополит Андрей Шептицький післаний нам Богом Справді, кож- ному народові, кож- ній нації Господь по- силає видатних зем- них пророків, які стають символами своєї нації, її обере- гами, орієнтирами її розвитку на довгі віки. Вже всіма визнано таким пророком українського народу Тараса Шевченка, який став батьком сучасної укра- їнської мови та еталоном синівської любові до України. Та не всі ще усвідомили, що в особі іншої видатної історичної постаті – Митро- полита Андрея Шептицького – маємо Богом даного Духовного Провідника українського народу, який, отримавши від Господа непе- ресічний розум і надзвичайно любляче серце, все своє життя поклав на вівтар любові до України та служінню українському народові. Хоча безбожна й антиукраїнська совєт- ська влада багато зусиль доклала, щоб ство- рити негативний образ цього Велета Духу, тепер більшість неупереджених громадян ро- зуміють, яка це велика і видатна постать. Проте далеко не всі знають його твори, його заклики й стремління, його батьківські повчання, які вельми актуальні і в наш час. Так само не всі розуміють, що Андрій Шеп- тицький був не лише видатною людиною, не лише достойним митрополитом, а й післанцем долі чи, точніше, післанцем Всевишнього Творця до українського народу, щоб подати йому руку помочі в час, коли переповнилась чаша його недолі. Щоб усвідомити небуденність цієї Лю- дини, щоб могти повірити, що це Богом даний українському народові пророк, звернімо пиль- нішу увагу на його біографію. Народився він 29 липня 1865 року у с.Прилбичі Яворівського повіту. Був сином графа Івана Шептицького із давнього бояр- ського роду, який отримав грамоту на земельні володіння від князя Льва ще у 1284 р. У XVIII i XIX ст. окремим представникам цього роду, в тому числі і предкам нашого Митрополита, було надано графський титул. Мати майбутнього Митрополита – Софія – була дочкою польського письменника Олександра Фредра і своїм родовим корінням була з'єднана з королівським родом Собєсь- ких. Синові при хрещенні в костелі було дано ім'я Роман-Олександер-Марія. Вже в силу свого походження йому було забезпечено добробут, кар’єру, безтурботне, щасливе жит- тя. Та він не пішов тим легким протореним шляхом. Задумаймося, чому? Добре вивчивши своє українське (русь- ке, як тоді говорилось) коріння і гостро відчу- ваючи історичну несправедливість щодо укра- їнського народу, він добився дозволу Ватикану і змінив отриманий при хрещенні римо-като- лицький обряд на греко-католицький. І став найвеличнішою постаттю Української Церкви і справжнім Пророком українського народу. Чому обрав такий непростий, нетрадиційний і дуже непрестижний (за тодішніми уявлення- ми) шлях? Юнацький максималізм, роман- тизм чи перст Божий? Роман Шептицький отримав найвищу можливу освіту: навчався в гімназіях Львова і Кракова, студіював право у Кракові і Вроцлаві, у 1888 р. отримав ступінь доктора права. Рік перед тим побував у Києві і Москві, де спілку- вався з професором В. Антоновичем і філосо- фом В. Соловйовим. Звідки потяг до здобуття так різнома- нітних знань? Природня людська допитли- вість чи усвідомлення свого особливого приз- начення? І от цей високоосвічений заможний юнак, подолавши відмовляння рідних, у трав- ні 1887 р. вступає до монастиря отців Васи- ліян. Відбув новіціят у Добромилі. Прийняв чернече ім'я Андрей. 22 серпня 1892 р. був висвячений на священика єпископом Юлія- ном Пелешем. Згодом здобув у Кракові док- торські звання з богослов'я і філософії. Андрей Шептицький був ігуменом монастиря св. Онуфрія у м. Львові, професором теології в домі василіянських студій, єпископом Станис- лавівським. Як розумів своє призначення, Андрей Шептицький висловив вже у "Першому слові Пастиря", зверненому в 1899 році до україн- ського народу. "Вже тільки для Вас маю жити, – для Вас усе посвятити, – ба навіть за Вас, як
Page load link
Go to Top