Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2013 В одному невеликому місті в Україні живе восьмирічний Тарасик. Він осиротів ще дуже маленьким і тому опікуються ним бабуся і дідусь, які вже вийшли на пенсію. То живуть вони бідно, ледь зводять кінці з кінцями. В переддень Святого Миколая Тарасик гарними буквами старанно написав листа Святому Миколаєві, в якому просив нічого не приносити під подушку, а подарувати тільки ровер. Багато хлопчиків з їх школи мають ровери, але бабуся з дідусем – бідні, то хіба на одного Святого Миколая є надія. Поклав листа на підвіконнику і за якусь хвиль - ку заснув міцним сном. Вранці не шукав подарунків під подушкою, а роздивлявся по кімнаті за ровером. Побіг до кухні, в коридор, на балкон, виглянув за двері помешкання в багатоповеховому будинку... Ровера не було. Він не образився на Святого Миколая, подумавши, що Мико - лаю було важко винести того ровера на четвертий поверх, подякував в молитві за цукер ки і яблука, які знайшов під подушкою. По дорозі до школи, йдучи попри автобусну зупинку, побачив на тротуарі тов - стий гам анець. Підняв його і кинувся бігти за автобусом, але той, чмихнувши димом, сховався за рогом вулиці. Тарасик повернувся додому, показавши свою знахідку діду - севі і бабусі. Гаманець був наповнений якимись невідомими грошовими купюрами. – То евро, так називаю ться ці гроші. Їх напевно загубив якийсь наш заробітчанин, що повернувся з заробітків. Ого, як їх тут багато! А ось і документи власника гаманця, – промовив дідусь. – То можна було би за них купити мені ровер? – запитав з надією Тарасик. – І не одного, а цілих сто роверів, але... – Але – то чужі гроші і до того зароблені важкою пра - цею на чужині, – перебила дідуся бабуся, переглядаючи доку - менти з гаманця, – я знаю того чоловіка, що загубив гаманця. Він – батько трьох діточок і вже два роки як не був вдома . Я піду до сусідів і зателефоную йому. Добре? – Біжи, Тарасику, до школи, щоб не запізнився, При - сво єне чуже робить людину бідною, а не багатою, бо додає гріха. Повернувшись зі школи, Тарасик похвалився новими чобітками і курточкою, які йому подарував Святий Миколай на шкільному святі. – А піди й подивися на балкон, що тобі подарував Свя - тий Миколай через того чоловіка, якому ти не дав позбутися важко зароблених грошей. На балконі, виблискуючи до зимового сонечка, чекав на Тарасика новесенький ровер.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
