Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 1 Христос Рождається! Веселого і радісного Різдва Христового та щасливого Нового року, миру, затишку, Божої благодаті на весь рік всьому членству Союзу Українок Америки і читачам журналу «Наше життя» щиро бажають Головна Управа СУА і редакція журналу «Наше життя» Розмірковуючи про силу Різдвяних тра - диці й , я вирішила уточнити, що означає саме поняття «традиція». Його походження пов’я - зане з латинським дієсловом « tradere » – пере - давати. Отже, традиція – те, що передається в родині з покоління в покоління. Що ж пере - дали нам наші близькі й далекі предки? Різдво... При одній лише згадці мимо - волі проймаєшся особливим почуттям і очіку - ванням чогось чарівного, таємничого, незви - чайного, радісного, світлого і чистого... Кожного року н апередодні Різдвяних свят нас зворушують спогади з дитячих літ. Мої спогади линуть до батьківського дому. Прига - дую студентські роки, коли за совєтських часів в університетах під час зимової сесії саме на Святий Вечір призначали здачу іспитів. Я ста - ралася здати іспит вранці, щоб до вечора при - їхати додому. І ось я поспішаю рідною вулицею, яка в цей день не така, як завжди. В усьому відчувається якась таємничість і чарівність. Скрізь біло - біло... Всі хати вкриті пухнастими сніговими шапками, а з коминів кл убочиться пахучий дим. В горлі лоскоче запах морозного повітря, змішаного з запахами диму, смаженої цибулі, риби, голубців, грибів, пампушок. Сон - це заходило за обрій, що багрянів від тріс ку - чого морозу, а під ногами скрипів сніг і іскрив - ся різнокольоров ими барвами. Я дуже спіши - лася, щоб встигнути зайти до хати перед поя - вою першої зірки на небі, адже ж треба сідати до Святої Вечері. – Христос Рождається! – вітаюся з ро - ди чами. У великій світлиці сяє прикрашена па - ху ча лісова ялинка. Довгий стіл застелений бі - лим обрусом, під яким лежить сіно. Посе редині столу, прикрашеного ялиновими гілоч ками, рум’яний круглий колач і підсвічник з трьома свічками (трійця). Ця Різдвяна деко рація збері - галася від Святого Вечора аж до Йордану. На столі традиційн і 12 пісних страв. Обо в’язково ставили одну тарілку порожню для тих, кого вже з нами нема. Перед Святою Вече - рею молилися... спочатку за живих, потім за померших, а відтак за тих, що у далекому світі. Коли я була ще дитиною, то не розуміла, хто це в дале кому світі. Адже батьки боялися роз по - відати дітям, що Друга світова війна порозки - дала родину по цілому світі. Лише згодом батьки розповіли, що мій брат, якого я ніколи не бачила, живе в Америці, татові брати і сестри (а було їх 11) в Америці, в Канаді і в Польщі. Мамин брат в Австралії, а сестра ви везена з родиною на Сибір. Починалася Свята Вечеря сумно. Але, коли починали колядувати «Бог предвічний...», бо саме з цієї найурочис тішої коляди починали, то відразу ставало весело. А потім дзвіночок за в ікном сповіщав про прихід колядників, вертепу, яких мама завжди запрошувала до хати. Вони віншували господарям дому щастя, здоров’я, щоб доче - кали наступних свят. Дуже гарно про наші коляди висло вив - ся Мирослав Маринович: «Чар української коляди полягає в тому, що через спів ти можеш пройти через сум і вийти до світла. Отак я сідаю на Різдво за нашу фізгармонію і починаю спі - вати. І на початку горло перехоплює від спазму жалю, що немає зі мною моїх рідних, а потім приходить спокій, мир у душу. І це, мабу ть, найголовніше значення Різдва, що з ним всту - пає у душу мир». Кожне Різдво дарує нову надію, і кожне Різдво чекаємо з сумом і радістю. Але пере ма - гає радість – радість Різдвяного таїнства. І якщо ми передамо своїм дітям і внукам оте відчуття радості Різдвяного таїнства, то вважаймо, що прожили життя недаремно. Христос Рождається! Лідія Слиж, головний редактор.
Page load link
Go to Top