Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 1 Христос Рождається! Веселого і радісного Різдва Христового та щасливого Нового року, миру, затишку, Божої благодаті на весь рік всьому членству Союзу Українок Америки і читачам журналу «Наше життя» щиро бажають Головна Управа СУА і редакція журналу «Наше життя» Розмірковуючи про силу Різдвяних тра - диці й , я вирішила уточнити, що означає саме поняття «традиція». Його походження пов’я - зане з латинським дієсловом « tradere » – пере - давати. Отже, традиція – те, що передається в родині з покоління в покоління. Що ж пере - дали нам наші близькі й далекі предки? Різдво... При одній лише згадці мимо - волі проймаєшся особливим почуттям і очіку - ванням чогось чарівного, таємничого, незви - чайного, радісного, світлого і чистого... Кожного року н апередодні Різдвяних свят нас зворушують спогади з дитячих літ. Мої спогади линуть до батьківського дому. Прига - дую студентські роки, коли за совєтських часів в університетах під час зимової сесії саме на Святий Вечір призначали здачу іспитів. Я ста - ралася здати іспит вранці, щоб до вечора при - їхати додому. І ось я поспішаю рідною вулицею, яка в цей день не така, як завжди. В усьому відчувається якась таємничість і чарівність. Скрізь біло - біло... Всі хати вкриті пухнастими сніговими шапками, а з коминів кл убочиться пахучий дим. В горлі лоскоче запах морозного повітря, змішаного з запахами диму, смаженої цибулі, риби, голубців, грибів, пампушок. Сон - це заходило за обрій, що багрянів від тріс ку - чого морозу, а під ногами скрипів сніг і іскрив - ся різнокольоров ими барвами. Я дуже спіши - лася, щоб встигнути зайти до хати перед поя - вою першої зірки на небі, адже ж треба сідати до Святої Вечері. – Христос Рождається! – вітаюся з ро - ди чами. У великій світлиці сяє прикрашена па - ху ча лісова ялинка. Довгий стіл застелений бі - лим обрусом, під яким лежить сіно. Посе редині столу, прикрашеного ялиновими гілоч ками, рум’яний круглий колач і підсвічник з трьома свічками (трійця). Ця Різдвяна деко рація збері - галася від Святого Вечора аж до Йордану. На столі традиційн і 12 пісних страв. Обо в’язково ставили одну тарілку порожню для тих, кого вже з нами нема. Перед Святою Вече - рею молилися... спочатку за живих, потім за померших, а відтак за тих, що у далекому світі. Коли я була ще дитиною, то не розуміла, хто це в дале кому світі. Адже батьки боялися роз по - відати дітям, що Друга світова війна порозки - дала родину по цілому світі. Лише згодом батьки розповіли, що мій брат, якого я ніколи не бачила, живе в Америці, татові брати і сестри (а було їх 11) в Америці, в Канаді і в Польщі. Мамин брат в Австралії, а сестра ви везена з родиною на Сибір. Починалася Свята Вечеря сумно. Але, коли починали колядувати «Бог предвічний...», бо саме з цієї найурочис тішої коляди починали, то відразу ставало весело. А потім дзвіночок за в ікном сповіщав про прихід колядників, вертепу, яких мама завжди запрошувала до хати. Вони віншували господарям дому щастя, здоров’я, щоб доче - кали наступних свят. Дуже гарно про наші коляди висло вив - ся Мирослав Маринович: «Чар української коляди полягає в тому, що через спів ти можеш пройти через сум і вийти до світла. Отак я сідаю на Різдво за нашу фізгармонію і починаю спі - вати. І на початку горло перехоплює від спазму жалю, що немає зі мною моїх рідних, а потім приходить спокій, мир у душу. І це, мабу ть, найголовніше значення Різдва, що з ним всту - пає у душу мир». Кожне Різдво дарує нову надію, і кожне Різдво чекаємо з сумом і радістю. Але пере ма - гає радість – радість Різдвяного таїнства. І якщо ми передамо своїм дітям і внукам оте відчуття радості Різдвяного таїнства, то вважаймо, що прожили життя недаремно. Христос Рождається! Лідія Слиж, головний редактор.
Page load link
Go to Top