Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 11 Я попросила поки - що нікому про «прик расу» ялинки не говорити , а приго ту ва - тися до Святої Вечері. Ми домовились, що вдягнемо з цієї нагоди вишиванки. Хлопці мали вишивані сорочки. Коли зібрались всі чисто вдягнені, найповажніший господар з нашого бараку си л ьним голосом промовив: – Христо с Рождається! – Славімо Його! – від по віли ми хором. Плачучи та втираючи сльози, ми діли - лися кутею та бажали собі нас тупне Різдво Христове зустріти вдома, хоча ніхто не вірив в таку можли вість. Згадали і рід них в так далекій від нас Укра їні . Після вечері пове се ліла молодь пішла колядувати п о сусідніх бараках, не обминаючи і чужинців, щоб і вони послу ха ли наших чудо - вих колядок . Я к колядники прийшли до нас, то не могли надивуватися нашою ялинкою. На другий день треба було йти в ліс на роботу. У кожного бунтувалася душа, три - вожилося жалем серце, але ради не було. Однак пообіцяли всі собі, що встануть ра нень - ко і зберемось на Всеночне, помо ли мось, зако - лядуємо, а тоді вже в ліс. Так було і кожної неділі, коли ми збиралис ь на спільну молитву в одному з більших ба раків, отже і на Різдво прийшли всі, хоч і з сокирами в руках. За - повнена вщерть людьми хатина. На столі біла скате р тина, прибрана зеленими гілками яли - ни, по середині хрес т і дві палаючі свічечки. Всі вітаються христи янським привітом. Почина - ємо наші молитви. А коли заспівали: «Рож - дество Твоє, Хрис т е Боже наш» , а потім коляду «Бог Предвічний», то поприходили з ціка віс - тю люди з найближчих б у дин ків. Наші на - чаль ники оче видно були дещо заскочені по - ведін кою виселенців вчора і сьо годні, але не могли нам нічого вдіяти, бо в назначений час наші тру дівники підневіль ної праці були гото - ві до лісових робіт. З самого початку нашого примусового переселення на чу жи ну ми кожної неділі зби - ра лись на сп ільні моли тви. Нас під глядали, п ід слух ов ували. Вик ли кали до начальника КГБ , д е запитували, хто є організато рами наших молитов. Ми всі відповідали: «Ніхто, ми всі хо чемо молитися». Тоді началь с тво за - лишили нас в спокої. Ми не лише свят кували всі наші свя та, але хрестили дітей, він чали молодих, вчили письма підростаюче поко лін - ня. Від редакції. Цей спомин своєї мами прислала Оксана Мостович з Флориди, яка пише: «Моя мама добилась, мов чудом, після звільнення в 1957 році до своїх дітей та внуків, які проживали у Канаді і Америці. Мама була учителькою на рідних землях і в Канаді. Лишила нам цікаві й цінні спомини свого життя. Померла в 1988 році.» Яри на Зоряна ТИХА НІЧ Тиха ніч землю накрила, Утри сльозу цю пекучу, Обнімає Вифлеєм, Бо Христос для нас несе Розпростерло свої крила Ласку світлу, всемогучу, Ясне небо зоряне. Нею подолаєм все! І лунає спів янголів Радість родиться на світі В цю предивну святу ніч. З непорочного добра, – Люде мій, ти вж е на волі, Щоб любовію зігріти Гей, утри же сльозу з віч! Всі страждаючі серця.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
