Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 5 ВІДІЙШЛ А У ВІЧНІСТЬ Н Н А А Т Т А А Л Л І І Я Я Д Д А А Н Н И И Л Л Е Е Н Н К К О О . . Ж Ж Е Е Р Р Т Т О О В В Н Н А А Л Л Ю Ю Б Б О О В В Д Д О О У У К К Р Р А А Ї Ї Н Н И И Св. п. Наталія Даниленко народилася у с. Бужани на Во лині і вважа ла себе волинян - кою, хоч більшу частину життя прожила у США. Коли дівчинка була маленькою, її бать - ки нав чалися та пере бували у пошуках роботи. Тим часом вона зростала біля бабусі і д ідуся, який був родом з Полтав щини і працював там ліка рем. Бабуся вчила онуку читати україн сь - кою, польс ькою, росій ською. Уроки патріотизму вона засвоїла від діду ся, а згодом, коли підлітком навчалася у Льво ві, і «визволителі» запросили її на допит на вулицю Лонcького, щоб дізнатися про наст - рої її вітчима петлюрівця Дмитра Гонту, то цей урок запам’ятався на все життя. Та ще майже щодня хтось із учнів не приходив до школи... Це означало, що дорога їхня стели лася до Си - бі ру. Навіть у зрілому віці, бу ваючи у Львові, намагалася оминути страшний буди нок. Наступило воєнне лихоліття. Знову вернулася у с. Бужани до дідуся й бабусі. Німці вигнали їх з хати. Спостерігала, як дідусь ряту - вав поранених повстанців. Бачила їхні страж - дання і почуття любові до людей ставало сут - ністю її характеру. Була смілива, носила їсти українським підпільникам, які переховувалися в очереті. Рідного дідуся забрали фашисти до концтабору і там він загинув за те, що лікував українських вояків УПА. Він залишився непо - хит ним і д еалом для онуки Наталії. Навчалася на хімічному факультеті в Німеччині і отримувала протягом року сти - пен дію Комітету Допомоги Українським сту - дентам (КОДУС). Опісля того все своє життя допомагала студентам, бо вважала це своїм святим обов’язком. Після війни виїхала спочатку до Кана - ди, згодом до Америки, куди перевезла свою бабусю, маму з малолітньою донькою. Працю - вала важко і багато, б о опікувалася своєю роди ною. Упродовж всього життя для Н а талі Укра їна було ключов им слово м . Як і любов. В давньо му вже інтерв’ю українській газеті про роботу жіночих організацій на Заході Наталя сказала дуже просто й промовисто: «Ми почи - нали з любові до України». Відвідавши Національний університет «Києво - Могилянська академія», побувавши в Кон ґ ре ґ аційній залі, вон а була вражена тим, що там із - поміж портретів чоловіків, фунда - торів одного з найдавніших у Східній Е вропі вищого навчального закладу – Академії – немає портрета гідної жінки – Гал ь шки (Єли - завети) Гулевичівни, яка 15 жовтня 1615 р. у присутності багатьох почесних свідків уро чис - то вписала до «київських міських книг» свій «фундуш» – дарчу, за якою її спадкова земля в Києві на Подолі передавалася у власність Київського братства для створення освітнього закладу, де виховувалися б діти різних со - ці я ль них про шарків з високим почуттям на - ціо нальної гідності. І серце Наталі, вражене таким дискримінаційним моментом, загорі - лося бажанням ту несправедливість усунути. Так зародилася ініці я тива подружжя Дани - ленків щодо забезпечення фондів для оголо - шення Національн им університетом «Києво - Могилянська академія» конкурсу на створення живописного портрета Гал ь шки Гулевичівни «Образ жінки – образ матері». Ним передба - чалося три премії, причому твір, що здобуде першу премію, передається у власність універ - ситету Києво - Мо гилянської академії, другу – до Острозької академії, третю – ініці я торам конкурсу. Задум перевершив усі сподівання. До виставкової зал і з полотнами майже 30 малярів приходили відвідувачі з усього міста, та й не лише кияни. Подружжя Даниленків встановили пре мію для студентки Академії, яка б дослі - дила життєпис жінок - меценаток, зокрема Кате рини Скаржинської та Єлизавети Мило - радович – аби, за словами Наталі, «піднести амбіцію і можливості жінок, які в Україні є дуже здібними». Найбільше бажання Н . Данил енко – змінити світ на краще – не словами, а спра - вами. Вона о рганізовувала приїзди до Аме ри - ки й виступи багатьох відомих людей з Укра - їни. В її привітній оселі побували вчені В. Сер - гійчук, В. Брюховецький, О. Богомолець, пись - менники Л. Костенко, Л. Тарнашинська, на - родна артистка України Ніна Матвієнко та ін. За ініці я тивою і фінансовій підтримці цієї дивовижної жінки у приміщенні Києво - Могилянської академії було створено Інфор - маційний центр українських жіночих органі - зацій (ІЦУЖО) України і ді я спор и.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
