Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2009 ГОЛГОФА РОДИНИ ЛУКАШЕВИЧІВ Восени 1949 р. з метою посилення репресій в Західній Україні НКВД спл я нувал о вбивство Ярослава Галана. Запроданець, що вірно служив більшовицьким окупантам – катам українського народу отримав за с лужену «нагороду» від своїх хазяїв. Вважаючи, що Галан вже відпрацював як паплюжник всього святого в уже загарбаній Москвою Україні своїми панфлетами, пасквілями та іншими «творами», що не мали жодної художньої цінності, совіцька влада вирішила зробити негід - ника «великомучени ком за комуністичні ідеали». Досвіду в таких справах у чекістів не бракувало, згадаймо хоча б справу з вбивством конкурента Сталіна і такого ж сатрапа Кірова, Галана засікли чи то сокирою, чи то сікачем для обробки м ’ яса, приписавши вбивство українським «б у р жуазним націоналістам». Виконавцями вбивства проголосили львівських студентів Ілярія Лукашевича та Ярослава Стахура і розгорнули масові репресії, о собливо серед укранської інтелі ґ енції та сту дент - ської молоді. За однією із версій Галана затовкли сікачем його друга дружина із служницею, яких він привіз після війни з Росії. Перша дружина цього циніка і грошолюбця молоденька гуцулочка, з якою Галан оженився заради грошей її багатого батька, була замордована чекістами в Харкові. Сюди послав вчитися московськ ий шпигун Галан молоду жінку , а та зняла крик, пишучи повні розпачу і сліз листи в Галичину, побачивши комуністичний «рай» в часи Голодомору, бо йшов тоді сме р тоносний 1933 - і й рік, і за згодою Галана б у ла закатована в харківській тюрмі. І нша версія вбивств а Галана подана у нижче поданих спогадах. В родині о. Дениса Лукашевича було восьмеро дітей, в серця яких батьками закладена глибока християнськ а мораль, що сприял а їх щирій люб о ві до людей, до Бога і України. Безк р айньої щедрості серця батька і матері згу ртували навколо родини Лукашевичів великий круг людей, особливо студентс ь кої молоді. Це було напевно причиною, чому НКВД вибрало цю родину як жертву. Пропонуємо нашим шановним читачам уривки із спогадів сестер Лукашевичів, л аскаво надісла них на адресу «Н ашого Ж иття ». – Святослав Левицький _________________ _____ Із спогадів Ліди та Орисі Лукашевич Я, Орися – Ірина, народилася у 1945 р оці в с елі Сороки, поблизу Львова, де мій батько о. Денис Лукашевич був парохом. Мій тато зали - шився без батька у 12 р оків, шо був парохом с. Стецева на Покутті, де помер від тифу в 1916 р. Бабуся Наталя залишилася з сімома дітьми без засобів існування. Житло осиротіла родина при допомозі єписко п а Хомишина дістала в К оломиї у приміщенні однієї з шкіл міста . Закінчив Коло - мийську гімназію, потім Львівську теологію, а у 1927 році був рукоположений в священичий сан. Моя мама Софія – дочка директора шко - ли с. Мишина Мелетія Григорціва, що відбув заслання в Сибір за організ а цію Січового Стрі - лецтва. Після повернення з Сибіру ді дусь важко захворів і помер в 1924 р оці. Першою парохією мого батька було с . Вістова біля Калуша, де народилися мої брати Олександр (1928 р.) і Мирон (1929 р.), потім було с. Петранка, місце народження мого брата Ілярія (1931 р.) і с. Церківна, де народил ися мої сестри Дарія (1932 р.) і Віра (1934 р.). В цих селах тато займався не тільки церковними спра - вами, а активно працював в товаристві «Прос - віта», організовував читальні, заохочував селян вирощувати виноград та плодові дерева. Бабуся Наталія, шо була надзвичайно працьо вита і му зикально обдарована, організовувала церковні хори, керувала жіночими гуртками , вчила селян варити, пекти, вишивати, вчила патріотичних пісень, старовинних традицій. В 1935 р. наша родина переїжджає в с. Поршну на Львівщи ні. Тут народилася сестра Ліда ( 1938 р.). В 1942 р. татові дають парафію в с. Сороки Львівські, де Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
