Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2009 ГОЛГОФА РОДИНИ ЛУКАШЕВИЧІВ Восени 1949 р. з метою посилення репресій в Західній Україні НКВД спл я нувал о вбивство Ярослава Галана. Запроданець, що вірно служив більшовицьким окупантам – катам українського народу отримав за с лужену «нагороду» від своїх хазяїв. Вважаючи, що Галан вже відпрацював як паплюжник всього святого в уже загарбаній Москвою Україні своїми панфлетами, пасквілями та іншими «творами», що не мали жодної художньої цінності, совіцька влада вирішила зробити негід - ника «великомучени ком за комуністичні ідеали». Досвіду в таких справах у чекістів не бракувало, згадаймо хоча б справу з вбивством конкурента Сталіна і такого ж сатрапа Кірова, Галана засікли чи то сокирою, чи то сікачем для обробки м ’ яса, приписавши вбивство українським «б у р жуазним націоналістам». Виконавцями вбивства проголосили львівських студентів Ілярія Лукашевича та Ярослава Стахура і розгорнули масові репресії, о собливо серед укранської інтелі ґ енції та сту дент - ської молоді. За однією із версій Галана затовкли сікачем його друга дружина із служницею, яких він привіз після війни з Росії. Перша дружина цього циніка і грошолюбця молоденька гуцулочка, з якою Галан оженився заради грошей її багатого батька, була замордована чекістами в Харкові. Сюди послав вчитися московськ ий шпигун Галан молоду жінку , а та зняла крик, пишучи повні розпачу і сліз листи в Галичину, побачивши комуністичний «рай» в часи Голодомору, бо йшов тоді сме р тоносний 1933 - і й рік, і за згодою Галана б у ла закатована в харківській тюрмі. І нша версія вбивств а Галана подана у нижче поданих спогадах. В родині о. Дениса Лукашевича було восьмеро дітей, в серця яких батьками закладена глибока християнськ а мораль, що сприял а їх щирій люб о ві до людей, до Бога і України. Безк р айньої щедрості серця батька і матері згу ртували навколо родини Лукашевичів великий круг людей, особливо студентс ь кої молоді. Це було напевно причиною, чому НКВД вибрало цю родину як жертву. Пропонуємо нашим шановним читачам уривки із спогадів сестер Лукашевичів, л аскаво надісла них на адресу «Н ашого Ж иття ». – Святослав Левицький _________________ _____ Із спогадів Ліди та Орисі Лукашевич Я, Орися – Ірина, народилася у 1945 р оці в с елі Сороки, поблизу Львова, де мій батько о. Денис Лукашевич був парохом. Мій тато зали - шився без батька у 12 р оків, шо був парохом с. Стецева на Покутті, де помер від тифу в 1916 р. Бабуся Наталя залишилася з сімома дітьми без засобів існування. Житло осиротіла родина при допомозі єписко п а Хомишина дістала в К оломиї у приміщенні однієї з шкіл міста . Закінчив Коло - мийську гімназію, потім Львівську теологію, а у 1927 році був рукоположений в священичий сан. Моя мама Софія – дочка директора шко - ли с. Мишина Мелетія Григорціва, що відбув заслання в Сибір за організ а цію Січового Стрі - лецтва. Після повернення з Сибіру ді дусь важко захворів і помер в 1924 р оці. Першою парохією мого батька було с . Вістова біля Калуша, де народилися мої брати Олександр (1928 р.) і Мирон (1929 р.), потім було с. Петранка, місце народження мого брата Ілярія (1931 р.) і с. Церківна, де народил ися мої сестри Дарія (1932 р.) і Віра (1934 р.). В цих селах тато займався не тільки церковними спра - вами, а активно працював в товаристві «Прос - віта», організовував читальні, заохочував селян вирощувати виноград та плодові дерева. Бабуся Наталія, шо була надзвичайно працьо вита і му зикально обдарована, організовувала церковні хори, керувала жіночими гуртками , вчила селян варити, пекти, вишивати, вчила патріотичних пісень, старовинних традицій. В 1935 р. наша родина переїжджає в с. Поршну на Львівщи ні. Тут народилася сестра Ліда ( 1938 р.). В 1942 р. татові дають парафію в с. Сороки Львівські, де Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
