Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2009 15 пивниці. Виліз на стіл, казав бабі сісти біля себе, витягнув шнурок: “Я тут буду ловити рибу!” Слово по слові, баба ввійшла теж у ролю і от ми удвох ловимо рибу – велику смажимо, маленьку кидаємо назад у море, на смажену рибу запро - шуємо в гості Михайлика й Оленку, додаємо до риби кечап, викидаємо ості – а все те тільки при помочі одного шнурка! "Та вистачить фантазія сама, як бджіл нема", мовляла Емілі Дікінсон у моєму перекладі. Іванко любить говорити "Між інчим" і поправляє бабу, коли баба, повторяючи за ним, каже "між іншим". Іванко з притиском повторяє: "між ін ч им" – привезений зі Львова галицький правопис! Трошки він боягуз – на ковзанку сам не дуже рветься сідати (стоїть нерішуче, так як баба перед ескалатором, що йде вни з – розумію його резерву!) – але при бабиній заохоті і обіцяній шоколадці – почав уже поволі переборювати цей страх. Також далі вразливий на голосні звуки і часом затуляє собі вуха руками, коли їде якась машина – "смітовіз", чи щось подібне. 19 червня 1990 . Лос Анджелес. Сиджу на го - роді, а побіч мене у своєму кошику - ліжечку спить Ніна. Соняшна тепла погода з прохолод - ним вітрецем. Ранок. ...Я вже тут три дні і чотири ночі. Ніночка – спокійне дитинча: мало плаче, добре спить. Я їй приспівую: "Ой чорна я си чорна, ой чорна я циганка" – в неї голова покрита довгим чорним волоссям, чорні оченята, навіть брови вже зарисовуються – буде чорно - брива! Має дуже довгі на руках пальчики, довгі тонкі ноженята з великими стопами. Каже Ія, що її мама, подивившись на Нінин і ноги, запророку - вала: “буде size 10!”... Вчора ми з Ніною двічі були на довгому проході з візочком. Прегарна тут околиця і в повному розквіті: повно прекрас - них квітів, в тому числі і багато екзотичних, південних. Погода одностайно соняшна, не надто тепл о і без помітної вологості. Приємно пройтися вулицями, хоч з візочком це не так легко – щоб перейти дорогу , часто доводиться цілий в ізок підносити, бо нема на перехрестях з'їздів. 23 червня 1990. Лос Анджелес. Дні проводжу з дитиною або при кухні. Нін а, одначе, спокійне дитинча, не вимагає багато, мало плаче – тільки подає сигнал, коли голодна або мокра. Вночі Ія дає їй грудь, але я всю ніч взагалі її не чую, так що маю змогу відпоч и ти, виспатися. Бачу, що моя поміч тут не така конечна, як була моя пом іч Уляні з Іванком. ... Був тут у середу фотограф. Це така акція , пов'язана з "Diaper service", мовляв, дають, як бонус, даром дитині фотографію. Треба було бачити, як це виглядало! Перетворив кімнату на фото - студіо, з екраном, рефлекторами, наставле - ною апаратурою. А тоді збудував з крісел і рушників своєрідний п'єдестал, поставив Ніну на рульон з рушників з головою , спертою на руки , зложені навхрест і – viola! – на секунду пустив дитину, не тримаючи рукою, – і клац фотоапара - том! (очевидно, при помочі re mote control – все інше готове, наставлене). 27 червня 1990. Лос Анджелес. Вчорашній мій tour de force – тим разом уже не вареники, але прохід з Ніною у візочку на пляж. Хотіла я перевірити, скільки на це потрібно часу. Знала, що це далеко – адже ходили м и туди колись з Остапом. Але з дитиною, та ще візочком, що його треба підносити на тротуари на перехрес - тях – це інша справа. Забрало мені точно одну годину дійти до океану! А що дитинча маленьке, і дуже ще залежне від маминих грудей, то приблизно що дві г одини треба йому бути з мамою. Отже часу, щоб походити над морем, не залишилося – треба було зразу вирушати в поворотну дорогу. ( Продовження в наступному числі) Спростування У вересневому числі (2009) журналу ,,Наше Життя ” стр. 1, 2 - ий абзац, 5 - ий ря док слід читати: ,,...внутрішніх доходів у Вашінґтоні. Щиро вітаємо Вас, Оксано! ” Т акож у вересневому числі допущена друкарська помилка. Ім ’ я і прізвище автора статті «Укра - їнські весільні звичаї, пристосовані до сучасного життя» Евгенія Ковальська подано на стр. 6 - ій знизу замість на стр. 7 - ій зверху.
Page load link
Go to Top