Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2009 що Ольга, ймовірно, була внучкою болгарського царя Симеона. Адже в ті часи, коли давно сформувалась вища елітарна правляча каста, простолюдинку не привели б у дружини князеві Ігорю. Для підтвердження болгарського похо - дження Ольги автор посилається на відомі літописні джерела руських хронік, які й справді створюють несхитне під ґ рунтя цієї гіпотези. Її з асвідчує цікаве повідомлення Вла - димирського літописця: ,,Ігоря же Олег жени в болгарах поят за него княжну именем Ольгу і би мудра вельм и ” . ,,Повість ” за іпатіївським спис - ком уточнює: ,,Ігореві... приведоша ему жену от Плескова, именем Ольгу ” . Цей факт підтверджує й Новгородський літопис, ,,Ігор привів собі жону від Плескова на ім ’ я Ольга. І була мудра і смисленна ”. А Плесков (Пліска) на час прав - ління царя Симеона (діда Ольги) був столицею Болгарського царства. П роте в російській історіографії , як і в підручниковій літературі, закоренилась норман - ська теорія походження кн. Ольги, яка твердить, що кн. Ольга – варяжка і походить із Пскова, який буцімто раніше називався Плесковим. Але Псков – за давніми літописними свідченнями був заснований лише 962 року, а князь Ігор одружився з Ольгою 903 р. у Києві. Отже, похо - дити зі Пскова Ольга аж ніяк не могла. Теза про варязьке походження Ольги була придумана пізніше (швидше всього на замовлення росій - ської церкви). Так церковний життєпис ,,Житіє святої княгині Ольги ” розробляє міфологізовану біог - ра фію Ольги: вона проста дівчина, хтось з її батьків був з варягів, вона живе у Псковській землі. І ця неграмотна, неосвічена дівчина стає княгинею через свою добропорядність. Бо колись перевезла молодого кн. Ігоря через річку, коли він був на полюванні, а на зухвалі спроби залицятися присоромила його. Тож князь нібито поцінував її розум і через те одружив ся. ,,У цій концепції ясно проглядає не лише відголос норманізму, а й моралізаторська християнська ідеологія ”, – пише Р.Іванченко. Про болгарське царське походження кня - гині Ольги говорили ще в дореволюційній істо - ріографії, говорили й у наші часи деякі б олгар - ські історики. Але ця теорія суперечила замовній російській і радянській історіографії, яка підтри - мувала свою, нібито самобутню, а насправді норманську теорію походження княгині Ольги. Проте, незважаючи на високе похо джен - ня Ольги (християнське ім ’ я Олена), шлях до влади, яку проф. Іванченко називає ,,отрутою ” (тому й така назва роману), був нелегким і тернистим. В часи, коли жила княгиня Ольга, часи язичницьких звичаїв (на жаль, це неписане правило підзаконно зберігається і понині), коли, як уже б уло сказано, чоловік міг мати скільки захоче жінок і потрібні вони йому були лише для любовних утіх та як дітородні, Ольга не могла прямо продемонструвати перед Ігорем свій розум, заявити йому, що вона є царівною високого роду, а не простолюдинкою, бо інак ше її просто не зрозуміли б. Тому вона інтуїтивно збагнула, що треба шукати інші шляхи до влади. Народжена в царській сім ’ ї, волею долі ставши княгинею київською, Ольга не могла не думати про неї – про цю вбивчу, але солодку і запа мо - рочливу отуту влади. Так, коли з метою похит - ну ти Ігоря на княжому престолі як самовладного володаря держави руської, відволікти його від справ державних бояри, варяги та язичники привезли йому Прекрасу, першу його жінку, Ольга мудро не вчиняла галасу, а перемогла суперницю б ільш витончено й по - жіночому. Адже, коли Ігор повертається на Княжу Гору... Ольга ,,хутко підхопилася, надягла довгу білу сорочку із сріблястої паволоки з великим вирізом на грудях. Розплела косу й пустила хвилями по спині. Ще встигла ткнути волошку над с кронею. Взяла люстерко – ніби богиня Лада спустилася з оболок. Глянула, яка вона гарна! ” , – читаємо в романі ,,Отрута для княгині ”. Так жіно чими принадами, пестощами і мудрістю відстоювала княгиня Ольга свого чоловіка. Одній жінці відомо, скільки душевних сил пот - рібно було докласти, щоб разом з Ігорем зійти на п ’ єдестал високої мудрості і влади. Та на жаль, цей світ не лише мудрий, а й жорстокий. В ньому діяли неписані закони, знехтувавши які навіки втратиш своє владарювання і сам пере - тво ришся на раба. Звідси й жорстокість Ольги, коли мстилась деревлянам за насильницьку смерть князя Ігоря, свого мужа. А може це робила більше не з помсти, а для страху боярам і варягам, що сірими зграями кружляли навколо князівського столу, виловлювали мить, коли можна буд е поцупити і проковтнути цю незбаг - ненну зухвалу жінку. А може, ця її жорстокість надбала Ользі визнання у сусідських землях і державах, які воліли мати справи з нею миром, а Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
