Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2009 що Ольга, ймовірно, була внучкою болгарського царя Симеона. Адже в ті часи, коли давно сформувалась вища елітарна правляча каста, простолюдинку не привели б у дружини князеві Ігорю. Для підтвердження болгарського похо - дження Ольги автор посилається на відомі літописні джерела руських хронік, які й справді створюють несхитне під ґ рунтя цієї гіпотези. Її з асвідчує цікаве повідомлення Вла - димирського літописця: ,,Ігоря же Олег жени в болгарах поят за него княжну именем Ольгу і би мудра вельм и ” . ,,Повість ” за іпатіївським спис - ком уточнює: ,,Ігореві... приведоша ему жену от Плескова, именем Ольгу ” . Цей факт підтверджує й Новгородський літопис, ,,Ігор привів собі жону від Плескова на ім ’ я Ольга. І була мудра і смисленна ”. А Плесков (Пліска) на час прав - ління царя Симеона (діда Ольги) був столицею Болгарського царства. П роте в російській історіографії , як і в підручниковій літературі, закоренилась норман - ська теорія походження кн. Ольги, яка твердить, що кн. Ольга – варяжка і походить із Пскова, який буцімто раніше називався Плесковим. Але Псков – за давніми літописними свідченнями був заснований лише 962 року, а князь Ігор одружився з Ольгою 903 р. у Києві. Отже, похо - дити зі Пскова Ольга аж ніяк не могла. Теза про варязьке походження Ольги була придумана пізніше (швидше всього на замовлення росій - ської церкви). Так церковний життєпис ,,Житіє святої княгині Ольги ” розробляє міфологізовану біог - ра фію Ольги: вона проста дівчина, хтось з її батьків був з варягів, вона живе у Псковській землі. І ця неграмотна, неосвічена дівчина стає княгинею через свою добропорядність. Бо колись перевезла молодого кн. Ігоря через річку, коли він був на полюванні, а на зухвалі спроби залицятися присоромила його. Тож князь нібито поцінував її розум і через те одружив ся. ,,У цій концепції ясно проглядає не лише відголос норманізму, а й моралізаторська християнська ідеологія ”, – пише Р.Іванченко. Про болгарське царське походження кня - гині Ольги говорили ще в дореволюційній істо - ріографії, говорили й у наші часи деякі б олгар - ські історики. Але ця теорія суперечила замовній російській і радянській історіографії, яка підтри - мувала свою, нібито самобутню, а насправді норманську теорію походження княгині Ольги. Проте, незважаючи на високе похо джен - ня Ольги (християнське ім ’ я Олена), шлях до влади, яку проф. Іванченко називає ,,отрутою ” (тому й така назва роману), був нелегким і тернистим. В часи, коли жила княгиня Ольга, часи язичницьких звичаїв (на жаль, це неписане правило підзаконно зберігається і понині), коли, як уже б уло сказано, чоловік міг мати скільки захоче жінок і потрібні вони йому були лише для любовних утіх та як дітородні, Ольга не могла прямо продемонструвати перед Ігорем свій розум, заявити йому, що вона є царівною високого роду, а не простолюдинкою, бо інак ше її просто не зрозуміли б. Тому вона інтуїтивно збагнула, що треба шукати інші шляхи до влади. Народжена в царській сім ’ ї, волею долі ставши княгинею київською, Ольга не могла не думати про неї – про цю вбивчу, але солодку і запа мо - рочливу отуту влади. Так, коли з метою похит - ну ти Ігоря на княжому престолі як самовладного володаря держави руської, відволікти його від справ державних бояри, варяги та язичники привезли йому Прекрасу, першу його жінку, Ольга мудро не вчиняла галасу, а перемогла суперницю б ільш витончено й по - жіночому. Адже, коли Ігор повертається на Княжу Гору... Ольга ,,хутко підхопилася, надягла довгу білу сорочку із сріблястої паволоки з великим вирізом на грудях. Розплела косу й пустила хвилями по спині. Ще встигла ткнути волошку над с кронею. Взяла люстерко – ніби богиня Лада спустилася з оболок. Глянула, яка вона гарна! ” , – читаємо в романі ,,Отрута для княгині ”. Так жіно чими принадами, пестощами і мудрістю відстоювала княгиня Ольга свого чоловіка. Одній жінці відомо, скільки душевних сил пот - рібно було докласти, щоб разом з Ігорем зійти на п ’ єдестал високої мудрості і влади. Та на жаль, цей світ не лише мудрий, а й жорстокий. В ньому діяли неписані закони, знехтувавши які навіки втратиш своє владарювання і сам пере - тво ришся на раба. Звідси й жорстокість Ольги, коли мстилась деревлянам за насильницьку смерть князя Ігоря, свого мужа. А може це робила більше не з помсти, а для страху боярам і варягам, що сірими зграями кружляли навколо князівського столу, виловлювали мить, коли можна буд е поцупити і проковтнути цю незбаг - ненну зухвалу жінку. А може, ця її жорстокість надбала Ользі визнання у сусідських землях і державах, які воліли мати справи з нею миром, а Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
