Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2009 Настав вечір. Зірочки до нас моргали. Вітер грався листками, що попадали з дерев. Христя сповільнила свій хід, та показала на круглолиций місяць, зітхнула та сказала: ,,Ми ліпше прискорім свої кроки, бо нас ще зловить дощ в дорозі до школи ” . Ш Ш К К О О Л Л А А ! - Я ще ніколи не був в школі. Правда, я бага то знаю про школу, бо Христя мені все оповідає : про свою кімнату, про всіх дітей та про вчительку, але це буде перший раз, що вона бере мене в школу. Вона мене зачесала, а мама мені вшила нову синю пелерину та приче - пила її до мого ремінця. Нав іть Христя була вбрана взагалі не так як до школи. В неї були довгі штанятка і сорочинка з френзлями - торочками, волосся в дві косички сплетене та ще й п ’ юрко встромлене у волосся. Коли ми зайшли вже перед головні двері школи , я трошки злякався. Що за стра хіття! Я побачив духа... та щей вампіра, а тут йде чортик сходами в школу, біля нього стоїть відьм а , а наліво від вампіра, Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top