Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2009 Настав вечір. Зірочки до нас моргали. Вітер грався листками, що попадали з дерев. Христя сповільнила свій хід, та показала на круглолиций місяць, зітхнула та сказала: ,,Ми ліпше прискорім свої кроки, бо нас ще зловить дощ в дорозі до школи ” . Ш Ш К К О О Л Л А А ! - Я ще ніколи не був в школі. Правда, я бага то знаю про школу, бо Христя мені все оповідає : про свою кімнату, про всіх дітей та про вчительку, але це буде перший раз, що вона бере мене в школу. Вона мене зачесала, а мама мені вшила нову синю пелерину та приче - пила її до мого ремінця. Нав іть Христя була вбрана взагалі не так як до школи. В неї були довгі штанятка і сорочинка з френзлями - торочками, волосся в дві косички сплетене та ще й п ’ юрко встромлене у волосся. Коли ми зайшли вже перед головні двері школи , я трошки злякався. Що за стра хіття! Я побачив духа... та щей вампіра, а тут йде чортик сходами в школу, біля нього стоїть відьм а , а наліво від вампіра, Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top