Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
30 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2009 У пам ’ять Те о дори Біленької Рак 13 грудня 2008 р. на 99 - му році многогранного і трудолюбивого життя відійшла у вічність Теодора (Дора) Біленька Рак, маґістер пр ава і політичних наук Львівського універси - тету, одна з визначних жінок – українок . Дора Рак народилася 13 грудня 1910 року в Коломиї у батьків Ярослава Біленького, професора вчительської семінарії, опісля дирек - тора українських гімназій в Галичині і мате рі Марії Пасек, учительки. Після закінчення гімназії Сестер Васи - ліянок у Львові матурою у 1928 році Дора студіювала у Львівському університеті Яна Ка - зімєжа (тепер ім. Івана Франка), який закінчила з дипломом мґр. права і політичних наук. Адвокатську пра ктику відбувала у Львові. Після адвокатського іспиту стала членом Адвокатської Палати і вела свою канцелярію там же. У Львові була членом Управи Союзу Українок, Українського Спортового Союзу, Тені сового клюбу, Товариства Правників, спор - товим тренером мо лоді. Дописувала спортові репортажі до щоденника «Діло» і до жіночого журналу «Нова Хата». Була співробітницею спортового журналу «Готові». Крім української мови володіла: польською, німецькою, фран - цузь кою та англійською мовами. У 1939 році одружилася з Ярославом Раком після його звільнення з польської тюрми у Березі Картузькій. У 1941 році народився син Ярема. Того ж року німці заарештували Ярос - лава і вивезли до концентраційного табору в Авшвіц, з якого був звільнений у 1944 році. Місяць перед його зві льненнням помер малий Ярема на дитячу заразливу недугу. А в 1947 році в Мюнхені народилася дочка Таїса. В 1949 році Дора з родиною приїхала до США спершу до Чікаґо, а згодом оселилася в Майплевуд, Ню Джерзі. Подружжя було активне в українській громаді. До чка Таїса була плас - тункою, членкою СУА і засновницею Україн - ського Клюбу Сеньйорів. Померла в грудні 2003 р. Таїса залишила дві доні Христину і Роксо - ляну, якими по - материнськи опікувалася Дора. У 1989 році помер чоловік Ярослав. У житті Дора була велико ю патріоткою, націоналісткою, феміністкою, вірною дружи - ною, люблячою матір’ ю і бабусею. Була спорт - сменкою, захисницею людських прав , парлямен - таристом, юристом, журналісткою – переліку немає кінця. Короткий біографічний огляд Її небуден - ного, хоч і важк ого життя та низки Її досягнень дає зрозуміти, чому називаємо цю жінку унікаль - ною людиною, словом ,,Жінкою ренесансу ”. У Мюнхені, в Німеччині була членом управи Об’ єднання Українських Жінок на Е міґ рації (ОУЖЕ). Покійна була однією з трійки ініціяторок ( разом з Іреною Павликовською і Дарією Ребет) створення Світової Федерації Жіночих Організацій (Дора бу ла автором Ста - туту). СФУЖО сформувалась у 1948 році під час УІІІ - ої Конвенції СУА у Філядельфії. Дора Рак була активною в Міжнарод - ному Жіночому Русі. А втор і журналіст, від Організації Об ’єднаних Націй акредитована NGO репортер на М іжнародних конференціях жінок в ООН (1980 р. – Копенгаген, Данія і 1985 р. – Найробі, Кенія). Член Редакційної колеґії журналу «Українка в світі», автор численних дописів до т ижневиків «Свобода», «Америка», «Національна Трибуна». Активна членка Союзу Українок Америки, колишня Статутова рефе - рен тка Головної Управи СУА (1971 - 1978 рр.), голова Окружних Управ Округ Чікаґо і Ню Джерзі, член Стейтової Ради УККА, Н. Дж., член Асоціяці ї Університетських Жінок ( AAUW), Світової Передачі Інформацій (WIT), Жіночого Інституту для Свободи Преси (WIFP), Федерації Жіночих Клюбів Н. Дж. (NJSFWC), колишній член Асоціяції Парляментаристів (NJP). Організувала курси парляментарної процедури. Координ увала українське народне мистецтво в Етнічному відділі Нюаркського Музею і в Musse el’Homme в Парижі, Франція. Написала есеї про Український Жіночий Рух у США, про українську спадщину в США, надруковані у 1991 році в журналі USSA, NY. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
