Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2009 15 пивниці. Виліз на стіл, казав бабі сісти біля себе, витягнув шнурок: “Я тут буду ловити рибу!” Слово по слові, баба ввійшла теж у ролю і от ми удвох ловимо рибу – велику смажимо, маленьку кидаємо назад у море, на смажену рибу запро - шуємо в гості Михайлика й Оленку, додаємо до риби кечап, викидаємо ості – а все те тільки при помочі одного шнурка! "Та вистачить фантазія сама, як бджіл нема", мовляла Емілі Дікінсон у моєму перекладі. Іванко любить говорити "Між інчим" і поправляє бабу, коли баба, повторяючи за ним, каже "між іншим". Іванко з притиском повторяє: "між ін ч им" – привезений зі Львова галицький правопис! Трошки він боягуз – на ковзанку сам не дуже рветься сідати (стоїть нерішуче, так як баба перед ескалатором, що йде вни з – розумію його резерву!) – але при бабиній заохоті і обіцяній шоколадці – почав уже поволі переборювати цей страх. Також далі вразливий на голосні звуки і часом затуляє собі вуха руками, коли їде якась машина – "смітовіз", чи щось подібне. 19 червня 1990 . Лос Анджелес. Сиджу на го - роді, а побіч мене у своєму кошику - ліжечку спить Ніна. Соняшна тепла погода з прохолод - ним вітрецем. Ранок. ...Я вже тут три дні і чотири ночі. Ніночка – спокійне дитинча: мало плаче, добре спить. Я їй приспівую: "Ой чорна я си чорна, ой чорна я циганка" – в неї голова покрита довгим чорним волоссям, чорні оченята, навіть брови вже зарисовуються – буде чорно - брива! Має дуже довгі на руках пальчики, довгі тонкі ноженята з великими стопами. Каже Ія, що її мама, подивившись на Нінин і ноги, запророку - вала: “буде size 10!”... Вчора ми з Ніною двічі були на довгому проході з візочком. Прегарна тут околиця і в повному розквіті: повно прекрас - них квітів, в тому числі і багато екзотичних, південних. Погода одностайно соняшна, не надто тепл о і без помітної вологості. Приємно пройтися вулицями, хоч з візочком це не так легко – щоб перейти дорогу , часто доводиться цілий в ізок підносити, бо нема на перехрестях з'їздів. 23 червня 1990. Лос Анджелес. Дні проводжу з дитиною або при кухні. Нін а, одначе, спокійне дитинча, не вимагає багато, мало плаче – тільки подає сигнал, коли голодна або мокра. Вночі Ія дає їй грудь, але я всю ніч взагалі її не чую, так що маю змогу відпоч и ти, виспатися. Бачу, що моя поміч тут не така конечна, як була моя пом іч Уляні з Іванком. ... Був тут у середу фотограф. Це така акція , пов'язана з "Diaper service", мовляв, дають, як бонус, даром дитині фотографію. Треба було бачити, як це виглядало! Перетворив кімнату на фото - студіо, з екраном, рефлекторами, наставле - ною апаратурою. А тоді збудував з крісел і рушників своєрідний п'єдестал, поставив Ніну на рульон з рушників з головою , спертою на руки , зложені навхрест і – viola! – на секунду пустив дитину, не тримаючи рукою, – і клац фотоапара - том! (очевидно, при помочі re mote control – все інше готове, наставлене). 27 червня 1990. Лос Анджелес. Вчорашній мій tour de force – тим разом уже не вареники, але прохід з Ніною у візочку на пляж. Хотіла я перевірити, скільки на це потрібно часу. Знала, що це далеко – адже ходили м и туди колись з Остапом. Але з дитиною, та ще візочком, що його треба підносити на тротуари на перехрес - тях – це інша справа. Забрало мені точно одну годину дійти до океану! А що дитинча маленьке, і дуже ще залежне від маминих грудей, то приблизно що дві г одини треба йому бути з мамою. Отже часу, щоб походити над морем, не залишилося – треба було зразу вирушати в поворотну дорогу. ( Продовження в наступному числі) Спростування У вересневому числі (2009) журналу ,,Наше Життя ” стр. 1, 2 - ий абзац, 5 - ий ря док слід читати: ,,...внутрішніх доходів у Вашінґтоні. Щиро вітаємо Вас, Оксано! ” Т акож у вересневому числі допущена друкарська помилка. Ім ’ я і прізвище автора статті «Укра - їнські весільні звичаї, пристосовані до сучасного життя» Евгенія Ковальська подано на стр. 6 - ій знизу замість на стр. 7 - ій зверху.
Page load link
Go to Top