Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2009 11 НОВІ КНИЖКИ Лариса Залеська Онишкевич ВІРА ВОВК. ,, МАСКАРАДА”. Короткі оповідання . Київ: Факт, 2008. 288 стор. Обкладинка: Лада Нижанківська - Кукс. Часами видається, що кожна нова книжка Віри Вовк якось доповнює попередню: чи то своїм жанром, чи темами, чи різьбленими реченнями і сконденcованими описами - спостереженнями. Ця книжка – це "збірка збірок" опов ідань. Від Святого гаю (1983), до Карнавалу (1986), Калейдоскопу (2000), Cьомої печаті (2005), Напису на скарабею (2007) і Коляди на Щедрий вечір (2008). Чому саме ці збірки вибрані? Їх частинно об'єднує пов'язання з мистцями і мистецтвом: одна збірка зі с кульптурами Михайла Дзиндри, а дві збірки з картинами Юрія Соловія. Насправді кожне оповідання це немов одна картинка або есенція одн ієї постаті. Всі вони настільки сукупні, що поміщуються на кількох сторінках і не перевищують 700 слів. І саме , мабуть , зад ля цієї ж сукупности майже кожне оповідання є унікальн им під кутом уваги і спостереження , і тому після прочитання залишається так виразним у пам'яті. Всі вони немов легенди або притчі про різні чесноти , а зокрема про тепле серце і добрі діла. Навіть коли ц е розповіді про історичні ч и напівісторичні постаті (Колюмб , Паґаніні чи Маруся Богуславка) , або друзів (родина Любо слава Гуцалюка) і товаришів авторки. Багато з них уже в іншому світі і тут назва найновішої із включених збірок пояснює про "Щедрування поме рлим": це авторки щедрі слова похвали, подиву і споминів про добрі прикмети тих друзів або і принагідних знайомих. Та тільки Віра Вовк уміє так підхоплювати такі прикмети. Крім того ,, щедрування ” , яке пов'язане зі смертю тих осіб, сама тема смерти часто пр исутня. Та згадана вона зі спокоєм і підрахунком зробленого. В одному з оповідань із автобіографічною закраскою Віра Вовк пише : ,, Я мала щастя дружити зі святими особами...”. Мова про таких "святих" це особи , в яких авторка спостерігала якісь гідні людські прикмети. Правда є серед них певні "майже святі" – як у напів сюрреалістичн ому описi збиточного ангела, або пригоди Папи, якого люди не впізнають на вулиці під час карнавалу . Якщо ці короткі мазки осіб і діл такі мінімалістичні, то вступна ,, Біографічна мо заїка Віри Вовк” (писана між 1994 і 2000 роками) відносно детальна (33 сторінки). Правда, в різних раніших збірках (як Духи і дервіші ) були різні описи біографічних моментів авторки , але тут вони доповнені, інакше пов'язані i немов дістали своє друге життя . Тут вони немов фотографії західньо - української рідні і її долі за ціле ХХ - те століття, зі всіма жахливими подіями і радостями. Тут і рідні авторки: Вовки і Селянські, i відомі постаті родів Волянських, Яворських, Нижанківських (три покоління мистців), ми сткиня Ярослава Музика, Василь Стус, Іван і Надійка Світличні, і бразилійські друзі, Олена Колодій, і зокрема Терезія де Олівейра. Вони звичайно люди мистецького чи літературного світу – близькі авторці ідейно і творчо. Крім всеприсутнього пов'язання чи по рівняння з Україною, немов прикраси тла, поетка вживає деталі бразилійської кольористики і природи. Це ще тому кілька років Віра Вовк дістала нагороду СУА ім. Л. i П. Ковалевих. А тут до довгого списку її книжок додаємо нову. Віра Вовк вже видала приблизно 17 збірок поезії, 18 прози, 9 драматичних творів, 6 перекладів (українських письменників на різні мови, як і з інших літератур на українську мову) і близько десяти наукових книжок. Видала способом еміграційного "самвидаву", за власні кошти, зароблені, як професор бразилійських університетів. Віра Вовк, себто проф. Віра Селянська, пояснює, як це вона, живучи далеко від України, в Бразилії, а крім того віддалена від тамтешньої української громади, могла так працювати: ,,У Ріо - де - Жанейро в мене розташований с тіл праці. Тут я маю спроможність видавати книжки і працювати для престижу нашої культури, тут заробляю на хліб насущний. Роками здавалося, що я працюю і творю для якоїсь неземної утопії, для якоїсь неіснуючої нації... ” (33) Коли 2008 року Віра Вовк дістал а в Україні Національну Шевченківську нагороду, вона від - дала повний гонорар на підтримку перекладів української літератури, утворивши в Києві спеціяльний фонд імени відомого перекладача Григорія Кочура. Це ще одна типова прикмета Віри Селянської.
Page load link
Go to Top