Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2009 11 НОВІ КНИЖКИ Лариса Залеська Онишкевич ВІРА ВОВК. ,, МАСКАРАДА”. Короткі оповідання . Київ: Факт, 2008. 288 стор. Обкладинка: Лада Нижанківська - Кукс. Часами видається, що кожна нова книжка Віри Вовк якось доповнює попередню: чи то своїм жанром, чи темами, чи різьбленими реченнями і сконденcованими описами - спостереженнями. Ця книжка – це "збірка збірок" опов ідань. Від Святого гаю (1983), до Карнавалу (1986), Калейдоскопу (2000), Cьомої печаті (2005), Напису на скарабею (2007) і Коляди на Щедрий вечір (2008). Чому саме ці збірки вибрані? Їх частинно об'єднує пов'язання з мистцями і мистецтвом: одна збірка зі с кульптурами Михайла Дзиндри, а дві збірки з картинами Юрія Соловія. Насправді кожне оповідання це немов одна картинка або есенція одн ієї постаті. Всі вони настільки сукупні, що поміщуються на кількох сторінках і не перевищують 700 слів. І саме , мабуть , зад ля цієї ж сукупности майже кожне оповідання є унікальн им під кутом уваги і спостереження , і тому після прочитання залишається так виразним у пам'яті. Всі вони немов легенди або притчі про різні чесноти , а зокрема про тепле серце і добрі діла. Навіть коли ц е розповіді про історичні ч и напівісторичні постаті (Колюмб , Паґаніні чи Маруся Богуславка) , або друзів (родина Любо слава Гуцалюка) і товаришів авторки. Багато з них уже в іншому світі і тут назва найновішої із включених збірок пояснює про "Щедрування поме рлим": це авторки щедрі слова похвали, подиву і споминів про добрі прикмети тих друзів або і принагідних знайомих. Та тільки Віра Вовк уміє так підхоплювати такі прикмети. Крім того ,, щедрування ” , яке пов'язане зі смертю тих осіб, сама тема смерти часто пр исутня. Та згадана вона зі спокоєм і підрахунком зробленого. В одному з оповідань із автобіографічною закраскою Віра Вовк пише : ,, Я мала щастя дружити зі святими особами...”. Мова про таких "святих" це особи , в яких авторка спостерігала якісь гідні людські прикмети. Правда є серед них певні "майже святі" – як у напів сюрреалістичн ому описi збиточного ангела, або пригоди Папи, якого люди не впізнають на вулиці під час карнавалу . Якщо ці короткі мазки осіб і діл такі мінімалістичні, то вступна ,, Біографічна мо заїка Віри Вовк” (писана між 1994 і 2000 роками) відносно детальна (33 сторінки). Правда, в різних раніших збірках (як Духи і дервіші ) були різні описи біографічних моментів авторки , але тут вони доповнені, інакше пов'язані i немов дістали своє друге життя . Тут вони немов фотографії західньо - української рідні і її долі за ціле ХХ - те століття, зі всіма жахливими подіями і радостями. Тут і рідні авторки: Вовки і Селянські, i відомі постаті родів Волянських, Яворських, Нижанківських (три покоління мистців), ми сткиня Ярослава Музика, Василь Стус, Іван і Надійка Світличні, і бразилійські друзі, Олена Колодій, і зокрема Терезія де Олівейра. Вони звичайно люди мистецького чи літературного світу – близькі авторці ідейно і творчо. Крім всеприсутнього пов'язання чи по рівняння з Україною, немов прикраси тла, поетка вживає деталі бразилійської кольористики і природи. Це ще тому кілька років Віра Вовк дістала нагороду СУА ім. Л. i П. Ковалевих. А тут до довгого списку її книжок додаємо нову. Віра Вовк вже видала приблизно 17 збірок поезії, 18 прози, 9 драматичних творів, 6 перекладів (українських письменників на різні мови, як і з інших літератур на українську мову) і близько десяти наукових книжок. Видала способом еміграційного "самвидаву", за власні кошти, зароблені, як професор бразилійських університетів. Віра Вовк, себто проф. Віра Селянська, пояснює, як це вона, живучи далеко від України, в Бразилії, а крім того віддалена від тамтешньої української громади, могла так працювати: ,,У Ріо - де - Жанейро в мене розташований с тіл праці. Тут я маю спроможність видавати книжки і працювати для престижу нашої культури, тут заробляю на хліб насущний. Роками здавалося, що я працюю і творю для якоїсь неземної утопії, для якоїсь неіснуючої нації... ” (33) Коли 2008 року Віра Вовк дістал а в Україні Національну Шевченківську нагороду, вона від - дала повний гонорар на підтримку перекладів української літератури, утворивши в Києві спеціяльний фонд імени відомого перекладача Григорія Кочура. Це ще одна типова прикмета Віри Селянської.
Page load link
Go to Top