Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2009 власним законодавчим Соймом та українським урядом. Формально і де юре це закріплено пар - ляментом в Празі, окремим законом, т.зв. «Кон - ституційною грамотою Карпатської України». На її основі відбули ся вибори до Першого Сойму 12 - го лютого 1939 р. Вибори відбулися після всіх демократичних засад. Було вибрано 32 послів, які на першому, вже вище згада н ому С оймі 15 - го березня, зложили присягу. На п очатк у березня мадяри почали кон - центрувати свої війська на південних кордонах Карпатської України. Радіо з Будапешту оголо - сило цілому світ ові , що німецький фюрер і іта - лійський д уче не мають нічого проти мадярської окупації Карпатської України. Світова преса заговорила , що чехи не віддадуть своєї незалежности без боротьби, а Закарпаття перейде до Мадярщини без бою. Зі щирим здивуванням відгукнулися тоді, коли в Чехії не впав ані один постріл, а січовики відчайдушно боролися за свою свободу. Т оді, коли чехи , озброєні модерною зброєю , замість гідно з відвагою ст ати віч - на - віч з ворог о м, скла - дають зброю, на кордонах Карпатської України фашистські диктатори зустріли збройний опір. Перший збройний удар, яким за початкувалася ІІ Світова в ійна , був скерований проти українців. Українці прийняли його гідно і перші зброй но виступили проти диктатури в Европі. В той час, коли мадяри переступили кордон, з 13 - го на 14 - го березня вночі, чеський ґенерал Прхала дав наказ чеському війську роз - зброїти січовиків та обстрілювати їхні об ’ єкти. 14 - го березня столиця Карпатсько ї Україн и про - буджується від постріл ів рушниць, кул еметів, вибухів ґранат. Вже з сам ого ранку є ранені та мертві по обох боках. Чехи випробовували на слабо озброєних українських відділах свою мо - дерну зброю, яку кілька годин пізніше не вжили в о бороні своєї рідної батьківщини. Все насе лен - ня Закарпаття , яке вже почало по селах роз збро - ювати чеські жандармські станиці і зі зброєю в руках рухати ся до столиці, дали чеським вій - ськам відсіч і ґенерал Прхала капітулював, даючи наказ ч еським військам припинити бої. Н а захист молодої Української держави з у сіх закутків Карпатської України та Галичини голосилися українці до війська. Одним з перших прибув Роман Шухевич. З піснею та усміхом на устах ішли, щоб у вогні та крові здати іспит своєї державницької зрілост і . За часописом “Neue Wiener Blatt” : «...без перерви відходили все нові частини. Самі молоді юнаки. Між ними багато студентів, з яких біль - шість ще ніколи перед тим не мала рушниці в руках. Слабо озброєні, без усякого військового вишколy, але пройняті фанатизмо м і розпучли - вою рішучістю безвихідности. Нині всі вони мертві...» . Хто були ці герої? Були це вихованці Пласту і ОУН, яка проводила активно на Закар - патті освітню працю між українським населен - ням, способом явним та легальним, через різні організації, як згаданий Пласт, також «Про бо - єм», «Марійську Конґреґацію» та «Просвіту». Це були ті, які в 1938 р. брали активну участь у величавій маніфестації за українську соборність з нагоди 900 - літнього ювілею проголошення Бо - жої Матері Царицею Укрaїни князем Яросла вом Мудрим. І врешті були ті, які пережили і в споминах яких відживав 22 - ий січень 1918 і 1919 років. . . Це були такі, як мій татко, д - р Кон - стантин Бризгун, учасник Визвольних Змагань, сотник Богданівського полку, який в Братіславі на Словаччині замкнув свою лікарську канце ля - рію і поїхав помагати будувати молоду держав у. Сьогодні згадуємо 90 - ліття рішення Кар - патської України злучитися з Україною в одно. Згадуємо 70 - ліття 4 - го березня 1939 року. Зга - дуємо тих, які перші у ІІ Світовій в ійні дали виклик окупантам, які перші стали в обороні своєї Д ержави . Тих, що за гинули за волю, за правду і справедливість. Згадуємо їх усіх з гордістю, а тих, що віддали своє життя, згадуємо з жалем, що доля їм не судила дочекатися віль - ної не залежної України, їхньої мрії. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top