Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2009 15 Моя покійна Мама була дуже зрівно - важена, спокійна, тиха людина. Своїм прикла - дом прищепила мені любов і пошану до всього людства, а головно, пошану до близьких,не забуваючи і про самопошану та важливість сам овпевненості і, як їх плекати. Це абстрактні навчання і, можливо, що я їх не розуміла і оцінювала як дитина, але вони не раз стали мені в пригоді в моїй життєвій мандрівці. Уляна Зінич , перша заступниця голови СУА. «...І чужого не цурайтесь, свог о научай - тесь», – так не раз говорила нам, дітям, моя Мама, цитуючи слова Тараса Шевченка. – Ба - чите, що маєте нагоду вчитися і по - українськи, і по - англійськи, і по - французьки. Використайте всі ці можливості. Наша родина проживала в той час в Монтреалі і м и, діти, закінчили там школи (університети). Моєї Мами нема вже багато літ, але її слова і настанови лишилися в моїй пам’ яті і є прекрасним заохоченням до науки для моїх дітей і внуків. Ірена Прийма , 45 - ий Відділ СУА, Округа Дітройт. Юність моєї мами випала на нелегкі повоєнні роки. Батько не повернувся з фронту – вони з сестрою стали головною підмогою для овдовілої матері. Мама ніколи не нарікала на долю, була невибаглива і терпляча. Хоч працю - вала в місті бібліотекарем, мала шалену любов до зем лі. Скільки себе пам’ ятаю , вона завжди трудилас я спритніше за інших, і завжди радісно, на д хненно. Спочатку я думала, що це вона так мене заохочує, але минали роки, десятиліття, а моєї невтомної матусі це задоволення не минало. Як дитина тішилася всім, що п роростало. Городні клопоти – для неї свято, а ще більшою потіхою є роздаровування плодів. Збирає, пере - бирає і найкращі роздає рідним, друзям, знайо - мим... І при цьому найщасливіша. Друга мамина пристрасть – робити добро для людей. Надзвичайно чутлива до чужої біди, завжди ластівкою летіла на попомогу покрив - дже ному, немічному чи сироті... І варене, і печене, і пасочкою пригощає, ділиться. Все робить так звично і вчасно, без зайвих слів. Хоч і не дуже легко було домогтися проведення природнього газу до ма ленького села, де живуть односельці, виклопотати кошти колишнім остар - байтерам чи вищу пенсію комусь із земляків. Не забуває і про церковні справи, націо - нальні свята, громадські ювілеї. Не пригадую, щоб вона на когось гнівалась, чи когось судила, завжди старається зрозуміти. Отак йде по життю з любов ’ю і вірою без пишних слів, не огляда - ючись на винагороду. Інколи думаю, якби існу - вав прилад, котрий вимірює рівень доброти в людини, то у моєї матусеньки він би постійно зашкалював. А саменьку ж тричі рятува ли хірурги на операційному столі... Побіліла, похилилась і стулилась в роз - луці з найближчими душа її... А очі теплі - теплі, як і колись, а серце гаряче і щедре... Вона для мене найвищий взірець християнських чеснот. Матусю, зоре моя незрадлива, ти – моє н айбільше диво! Ти в мене є – і я щаслива! Святослава Ґой Стром , членка 62 - го Відділу СУА, Ґлен Спей, Н. Й. ЖИТТЄВІ МУДРОЩІ Якщо мовчання – золото, то глухонімі повинні бути мільйо нерами. Добре є постити, але ще краще – накласти піст на язик, очі, вуха та думки. Є скарб, якого не можна купити ні за які гроші: це – згаяний час. Часто люди користуються розумом, щоб робити дурниці. (Лярошфуко)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
