Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2009 15 Моя покійна Мама була дуже зрівно - важена, спокійна, тиха людина. Своїм прикла - дом прищепила мені любов і пошану до всього людства, а головно, пошану до близьких,не забуваючи і про самопошану та важливість сам овпевненості і, як їх плекати. Це абстрактні навчання і, можливо, що я їх не розуміла і оцінювала як дитина, але вони не раз стали мені в пригоді в моїй життєвій мандрівці. Уляна Зінич , перша заступниця голови СУА. «...І чужого не цурайтесь, свог о научай - тесь», – так не раз говорила нам, дітям, моя Мама, цитуючи слова Тараса Шевченка. – Ба - чите, що маєте нагоду вчитися і по - українськи, і по - англійськи, і по - французьки. Використайте всі ці можливості. Наша родина проживала в той час в Монтреалі і м и, діти, закінчили там школи (університети). Моєї Мами нема вже багато літ, але її слова і настанови лишилися в моїй пам’ яті і є прекрасним заохоченням до науки для моїх дітей і внуків. Ірена Прийма , 45 - ий Відділ СУА, Округа Дітройт. Юність моєї мами випала на нелегкі повоєнні роки. Батько не повернувся з фронту – вони з сестрою стали головною підмогою для овдовілої матері. Мама ніколи не нарікала на долю, була невибаглива і терпляча. Хоч працю - вала в місті бібліотекарем, мала шалену любов до зем лі. Скільки себе пам’ ятаю , вона завжди трудилас я спритніше за інших, і завжди радісно, на д хненно. Спочатку я думала, що це вона так мене заохочує, але минали роки, десятиліття, а моєї невтомної матусі це задоволення не минало. Як дитина тішилася всім, що п роростало. Городні клопоти – для неї свято, а ще більшою потіхою є роздаровування плодів. Збирає, пере - бирає і найкращі роздає рідним, друзям, знайо - мим... І при цьому найщасливіша. Друга мамина пристрасть – робити добро для людей. Надзвичайно чутлива до чужої біди, завжди ластівкою летіла на попомогу покрив - дже ному, немічному чи сироті... І варене, і печене, і пасочкою пригощає, ділиться. Все робить так звично і вчасно, без зайвих слів. Хоч і не дуже легко було домогтися проведення природнього газу до ма ленького села, де живуть односельці, виклопотати кошти колишнім остар - байтерам чи вищу пенсію комусь із земляків. Не забуває і про церковні справи, націо - нальні свята, громадські ювілеї. Не пригадую, щоб вона на когось гнівалась, чи когось судила, завжди старається зрозуміти. Отак йде по життю з любов ’ю і вірою без пишних слів, не огляда - ючись на винагороду. Інколи думаю, якби існу - вав прилад, котрий вимірює рівень доброти в людини, то у моєї матусеньки він би постійно зашкалював. А саменьку ж тричі рятува ли хірурги на операційному столі... Побіліла, похилилась і стулилась в роз - луці з найближчими душа її... А очі теплі - теплі, як і колись, а серце гаряче і щедре... Вона для мене найвищий взірець християнських чеснот. Матусю, зоре моя незрадлива, ти – моє н айбільше диво! Ти в мене є – і я щаслива! Святослава Ґой Стром , членка 62 - го Відділу СУА, Ґлен Спей, Н. Й. ЖИТТЄВІ МУДРОЩІ Якщо мовчання – золото, то глухонімі повинні бути мільйо нерами. Добре є постити, але ще краще – накласти піст на язик, очі, вуха та думки. Є скарб, якого не можна купити ні за які гроші: це – згаяний час. Часто люди користуються розумом, щоб робити дурниці. (Лярошфуко)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
