Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 200 8 9 У грудні 1938 р. Марія з чоловіком при - їздить до Хусту.Вонипоселяються в будинку, де жили Олег Кандиба, Улас Самчук, Забав - ський. Вонавідразу з головою пірнула в працю Жіночої “ Січі ” , ставши організаційною рефе - ренткою і заступницею комендантки С.Тисов - ської. У січні 1939 рокуорганізовує у Хусті інструкторський курс для членів Жіночої “ Січі ” , в якому взяло участь 50 членів – учительок. Щоб дістати відпустку для учасниць курсу, вона відвідала А.Штефана, міністра шкільництва і народної освіти. Він радо погодився на її пропозицію.Курс заплановано на чотири тижні. Його організаторами були Марія Химинець та Ніна Михалевич.Успіх цього курсу спричинився до масової організації жіноцтва. “ Карпатська Січ ” постійно була в стані готовності, а вчи - тельки з курсу проводили для Штабу “ Кар - патської Січі ” дуже корисну роботу в розвідці – жіноча розвідка приносила докладні відомості про наміри чехів. У лютому 1939 р. На Загальних зборах Пластунів у Хусті Марію Химинець вибрали Крайовою провідницею Жіночого Пласту. Під час кривавихберезневихподій , коли чехи на - пали на “ Карпатську Січ ” , вона разом з іншими січовичками самовіддано допомагала евакуації поранених січовиків. 31 березня 1939 р. Марія приїздить до Відня, де знаходить свого чоловіка, який разом з письменником Уласом Самчуком вирвалися з мадярської тюрми. Юліян Химинець створив у Відні Допомоговий Комітет для втікачів з Закарпатської України. Марія заопікувалася хворими і дітьми. Хворих і покалічених з мадярського концтабору пощастило примістити у місцевих шпиталях. У м. Інсбруку Марія очолює Союз Укра - їнок, активно працює в Допомоговому комітеті, допомагає втікачам знайти працю, зорганізувала жінок, які відвідували хворих в шпиталях. 18 квітня 1948 року подружжя Химинців прибуло до Америки. Корабель прибув на Ейвіс Айленд, що на стороні міста НюДжерзі. То був порт для прибуття еміґрантів. Поселилися вони разом з прийомним сином Богданом, якому було два рочки,в Бетлегемі, штат Пенсильванія. В Америці народилися донечка Марійка, сини Юліян і Роман. Пізніше родина Химинців переїздить до Елизабет, де Марія стає активною громадською діячкою Союзу Українок Америки, перебирає культурно - освітню референтуру. У Пасейку вона організовує 70 - ий відділ СУА, пізніше стає його головою. Маючи чотирьох дітей, в порозумінні з чоловіком їй вдавалося аквтино працювати на громадській ниві, бо власне це було її постійним заняттям з самої юності. Чоловік Юліян це розумів і завжди підтримував її. У 1971 році Марію вибрали на Конвенції референткою суспільної опіки централі Союзу Українок Америки, де праці стало ще більше . Вона об ’ їздила майже всі Окружні Ради, а їх було шість: в Ню - Йорку, Клівленді, Чікаґо, Детройті, Рочестері, Філадельфії, виступала з доповідями , як організувати бюра при Самопо - мочі або при Союзі Українок Америки. Вона була однією з ініціаторів Стипендійної Акції СУА. На життєвому шляху Марію спіткало нещастя, її любого мужа було покалічено в автомобільній аварії. Проте вона не покидала громадської праці. Вони перебралися до Кер - гонксону ( штат Ню - Йорк ) , де розташована відо - ма на весь український світ Союзівка. На Союзівці вона вела дитячі табори, включилась в громадську працю, бо тут був відділ Союзу Українок Америки. Проте її чоловікові не було краще і родина Химинців переїздить в Норт - Порт на Флориду, де є мінеральне джерело з теплою водою. Коли повстала незалежна Україна в 1991 році, Марія разом з чоловіком відвідала Закар - паття, рідний Перечин. В Перечині, правда, не знайшла батьківського будинку, на його місці там вже стояли високі багатоповерхові будинки. Там виникла ідея збудувати українську церкву . Марія дуже перейнялася цією ідеєю, і , повернув - шись в Америку , почала збирати кошти на будівництво греко - католицького храму. У 1994 році помер її чоловік Юліян. Та вона продов - жувала втілювати їхню спільну ідею в життя, шукаючи підтримки і коштів. Окрім того , чоловік залишив невидану книжку з історії Закарпаття і вона вирішила видати її, а кошти, виручені за цю книжку, пожертвувати на будову церкви. У 1999 році Марія знову відвідала Перечин і побачила вже діючу українську греко -
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38 
