Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 200 8 9 У грудні 1938 р. Марія з чоловіком при - їздить до Хусту.Вонипоселяються в будинку, де жили Олег Кандиба, Улас Самчук, Забав - ський. Вонавідразу з головою пірнула в працю Жіночої “ Січі ” , ставши організаційною рефе - ренткою і заступницею комендантки С.Тисов - ської. У січні 1939 рокуорганізовує у Хусті інструкторський курс для членів Жіночої “ Січі ” , в якому взяло участь 50 членів – учительок. Щоб дістати відпустку для учасниць курсу, вона відвідала А.Штефана, міністра шкільництва і народної освіти. Він радо погодився на її пропозицію.Курс заплановано на чотири тижні. Його організаторами були Марія Химинець та Ніна Михалевич.Успіх цього курсу спричинився до масової організації жіноцтва. “ Карпатська Січ ” постійно була в стані готовності, а вчи - тельки з курсу проводили для Штабу “ Кар - патської Січі ” дуже корисну роботу в розвідці – жіноча розвідка приносила докладні відомості про наміри чехів. У лютому 1939 р. На Загальних зборах Пластунів у Хусті Марію Химинець вибрали Крайовою провідницею Жіночого Пласту. Під час кривавихберезневихподій , коли чехи на - пали на “ Карпатську Січ ” , вона разом з іншими січовичками самовіддано допомагала евакуації поранених січовиків. 31 березня 1939 р. Марія приїздить до Відня, де знаходить свого чоловіка, який разом з письменником Уласом Самчуком вирвалися з мадярської тюрми. Юліян Химинець створив у Відні Допомоговий Комітет для втікачів з Закарпатської України. Марія заопікувалася хворими і дітьми. Хворих і покалічених з мадярського концтабору пощастило примістити у місцевих шпиталях. У м. Інсбруку Марія очолює Союз Укра - їнок, активно працює в Допомоговому комітеті, допомагає втікачам знайти працю, зорганізувала жінок, які відвідували хворих в шпиталях. 18 квітня 1948 року подружжя Химинців прибуло до Америки. Корабель прибув на Ейвіс Айленд, що на стороні міста НюДжерзі. То був порт для прибуття еміґрантів. Поселилися вони разом з прийомним сином Богданом, якому було два рочки,в Бетлегемі, штат Пенсильванія. В Америці народилися донечка Марійка, сини Юліян і Роман. Пізніше родина Химинців переїздить до Елизабет, де Марія стає активною громадською діячкою Союзу Українок Америки, перебирає культурно - освітню референтуру. У Пасейку вона організовує 70 - ий відділ СУА, пізніше стає його головою. Маючи чотирьох дітей, в порозумінні з чоловіком їй вдавалося аквтино працювати на громадській ниві, бо власне це було її постійним заняттям з самої юності. Чоловік Юліян це розумів і завжди підтримував її. У 1971 році Марію вибрали на Конвенції референткою суспільної опіки централі Союзу Українок Америки, де праці стало ще більше . Вона об ’ їздила майже всі Окружні Ради, а їх було шість: в Ню - Йорку, Клівленді, Чікаґо, Детройті, Рочестері, Філадельфії, виступала з доповідями , як організувати бюра при Самопо - мочі або при Союзі Українок Америки. Вона була однією з ініціаторів Стипендійної Акції СУА. На життєвому шляху Марію спіткало нещастя, її любого мужа було покалічено в автомобільній аварії. Проте вона не покидала громадської праці. Вони перебралися до Кер - гонксону ( штат Ню - Йорк ) , де розташована відо - ма на весь український світ Союзівка. На Союзівці вона вела дитячі табори, включилась в громадську працю, бо тут був відділ Союзу Українок Америки. Проте її чоловікові не було краще і родина Химинців переїздить в Норт - Порт на Флориду, де є мінеральне джерело з теплою водою. Коли повстала незалежна Україна в 1991 році, Марія разом з чоловіком відвідала Закар - паття, рідний Перечин. В Перечині, правда, не знайшла батьківського будинку, на його місці там вже стояли високі багатоповерхові будинки. Там виникла ідея збудувати українську церкву . Марія дуже перейнялася цією ідеєю, і , повернув - шись в Америку , почала збирати кошти на будівництво греко - католицького храму. У 1994 році помер її чоловік Юліян. Та вона продов - жувала втілювати їхню спільну ідею в життя, шукаючи підтримки і коштів. Окрім того , чоловік залишив невидану книжку з історії Закарпаття і вона вирішила видати її, а кошти, виручені за цю книжку, пожертвувати на будову церкви. У 1999 році Марія знову відвідала Перечин і побачила вже діючу українську греко -
Page load link
Go to Top