Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 200 8 8 ПОЧЕСНА ЧЛЕНКА СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ Марія Химинець Короткий життєпис Марії Химинець, невтомної багатолітньої діячки проводу Союзу Українок Америки, ініціаторки Стипендійної Акції та колишньої референтки Суспільної Опіки СУА, відомої діячки Карпатської України, справжньої патріотки , вірної дружини і помічниці свого чоловіка Юліяна Химинця, активного поборника державницької справи на Закарпатті, люблячої матері та бабусі великої родини Химинців. Народилася Марія Химинець (дівоче прізвище Кедюлич) 16 вересня 1915 року в невеличкому містечку Перечині на Закарпатті в багатодітній сім’ї. Як найстарша донечка в ро - дині Кедюличів допомагала батькам. Коли мама йшла в поле працювати, залишалася доглядати меншого братика Андрійка і сестричок Олясю та Оленку. З самого малку у неї було велике бажання вчитися . Десь із семи років вже виступала на сцені в аматорських виставах, співала в хорі “ Просвіти ” , ходила до народної школи , закінчивши вісім класів. Самотужки в перервах між домашньою роботою скалала іспити за чотири роки горожанської школи . Ще в 1930 році в Перечині, маючи лише 15 років, Марія Химинець створила молодечу організацію січовичок (спортивне товарство “Січ”), куди зібрала 42 - ох дівчат, з якими вправляла народні танці, ритмічні вправи, піра - міди та інше. Дівчатка так добре були підго - товлені, що їх запросили виступити на Конвенції Жіночого Союзув Ужгороді втравні 1934 р. На присутніх зробило гарне враження, коли січо - вички, одягнені в синьо - жовті уніформи , вимарширували на площу під звуки оркестру товариства “ Просвіта ” та розпочали ритмічні вправи, закінчуючи виступ тризубом . Ту саму програмудівчатка повторили на ІІ - му З ’ їзді Молоді, що відбувся 2 липня 1934 року в Мукачеві. У 1934 році Марія одружилася з Юлія - ном Химинцем. Весілля відбулося 2 вересня, в той самий день женився її брат Іван. То було два весілля одночасно. На другий день після весілля сестри Марії попакували невелике придане і відпровадили молоде подружжя до Мукачева. Відтоді життя Марії цілковито змінилося. Вона була захоплена великою бібліотекою, яка була в помешканні її чоловіка (на той час він працював в Торговельній Академії) і багато читала, читала все підряд цілими днями,чого не було вдома в Перечині. Відразу вступила до управи Пласту, до жіночої секції, яка була організована при “Просвіті”, спостерігала за працею свого чоло - віка, який був уже провідником українських націоналістів на Закарпатті в підпіллі. В 1936 році Марія теж вступає до цієї організації.Між нею і її чоловіком була повна узгодженість в підпільній роботі, бо в усьому, що робив він, була і її участь. У 1938 році подружжя Химинців приїздить до Відня, тому що Закордонний Провід ОУН вирішив, що на випадок мобілізації чеського війська, Юліян мав би дістатися саме до Відня. Відразу після приїздудо Відня Юліян створив Закордонну Делеґацію Карпатської України, ставши її головою. Один із учасників тих подій Євген Скоцко у своїй книзі ( “ На зов рідної землі ” , НюЙорк - Париж, 1986 р.) пише: “ У Відні ми замітили при c корений рух наших еміґрантів, головну роботу Юліяна Химинця та його справді щиро відданої дружини Марусі, з дому Кедюлич. Вони втекли із Закарпаття і очолили у Відні Делеґацію Карпатської України, яка формально виступала як офіційне представ - ництво Закарпаття і була фактично центральним комітетом допомоги. Це була гарячкова пора , бо вже йшла підготовка до арбітражу, який мав вирішити, що буде з Чехословаччиною, бо Німеччина хотіла напасти на Чехословаччину . Що зробити з Карпатською Україною, з Словач - чиною?.. Одним словом, намагалися попередити воєнні дії, не допустити до них. У той час приїхав і президент Августин Волошин, потім Ревай, але доля Закарпаття була вирішена передчасно. Безсумнівним успіхом цієї організації буловідвоювання Закарпаття від мадярських претензій восени 1938 р.,виборення йому права сфедерованої держави. ” Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38 
